Рівень зайнятості українських біженців у Німеччині значно нижчий, ніж у Польщі, Литві та інших країнах Європи. Причини — тривалі мовні курси, складнощі з визнанням дипломів, догляд за дітьми та особливості німецької системи соціальної підтримки.
Про це повідомляє BILD.
За даними, отриманими німецьким політиком від AfD Рене Шпрингером, Bürgergeld у Німеччині отримують 483 197 громадян України. Він також заявив, що рівень зайнятості українських біженців становить близько 27,1%.
Водночас міжнародна статистика показує значно вищі показники в інших країнах. За даними ОЕСР за 2024 рік, у Польщі працювали 78% переміщених українців, у Литві — 72%, у Великій Британії — 69%. У Німеччині показник тоді становив 31%.
Однією з причин такого розриву дослідники називають різні підходи до інтеграції. Німеччина тривалий час робила ставку на принцип «спочатку мова»: люди спершу проходять інтеграційні та мовні курси, а вже після цього активніше виходять на ринок праці.
Такий підхід може сповільнювати працевлаштування на перших етапах, хоча його мета — допомогти біженцям у перспективі отримувати роботу, яка більше відповідає їхній освіті та кваліфікації.
Ще одна проблема — склад української групи в Німеччині. Серед біженців багато жінок із дітьми, зокрема матерів, які самостійно ними опікуються. Відсутність доступного догляду за дітьми безпосередньо зменшує можливості для повноцінної роботи.
Додатковою перешкодою залишається визнання українських дипломів і професійних кваліфікацій. Для багатьох спеціальностей цей процес триває довго, тому навіть люди з вищою освітою не завжди можуть одразу працювати за фахом.
Ситуацію ускладнює й сам німецький ринок праці. Кількість вакансій щодо числа безробітних у країні скоротилася, а роботодавці не в усіх сферах готові брати кандидатів без достатнього знання німецької мови.
Шпрингер пов’язує низьку зайнятість також із системою Bürgergeld і вважає, що нинішня допомога недостатньо стимулює вихід на роботу. Він закликає перевести українців на нижчі виплати, передбачені для шукачів притулку.
Однак дослідження ринку праці показують, що пояснювати різницю лише розміром соціальної допомоги некоректно. На показники одночасно впливають демографія, доступність дитячих садків, мовна політика, правила визнання кваліфікацій та загальна ситуація з вакансіями.
При цьому кількість працевлаштованих українців у Німеччині поступово зростає. За наведеними у матеріалі даними, у лютому 2026 року 325 498 працездатних громадян України мали роботу зі сплатою соціальних внесків, а ще 51 856 працювали у форматі Minijob