25 травня 1972 року Югославія готувалася відсвяткувати 80-річчя президента Йосипа Броза Тіто.
На початку року "Телебачення Белграда" запустило перший кольоровий телеканал у країні RTS2.
Однак підтверджені випадки захворювання на віспу, яка, як вважалося, була в Югославії ліквідована, загрожували зіпсувати плани Тіто і життя югославів.
"Тіто не треба було боротися за голоси - він не з'являвся на телебаченні під час епідемії", - згадує епідеміолог Зоран Радованович, один із тих, хто боровся із найбільшою в історії країни епідемією.
"Він залишив це іншим і, звичайно, не спускався до того, щоб самому нести вакцини до лікарні в Нові-Пазар або ще кудись", - розповідає лікар.
Епідемія натуральної віспи в Югославії почалася в лютому 1972 року і тривала до 19 травня, коли останній пацієнт, який одужав, був виписаний з лікарні в Белграді. Усього заразилося 175 людей, 40 хворих померли.
За шість днів на стадіоні Югославської національної армії - сьогоднішньому стадіоні футбольного клубу "Партизан" - відбулося традиційне святкування Дня молоді та ювілею Тіто.
Якша Шчекіч вступив на юридичний факультет у 1971 році, навесні 1972-го він готувався продовжити навчання.
Його батько Йован на той час був одним із найшанованіших журналістів Белградського телебачення.
"Тоді запустився другий канал "Телебачення Белграда", і мій батько вів інформаційне шоу "24 години", - згадує Шчекич, який пізніше теж став журналістом.
Епідемія віспи тоді була центральною темою програми.
"Щоночі в нього були екстрені випуски, які тривали півгодини-годину. Гостями були лікарі та міністри. Було точно відомо, хто прийде на ефір, тому що уряд забороняв їм відмовлятися від інтерв'ю", - розповідає Якша Шчекич.
Автор фото,Getty Images
За даними "Радіо та телебачення Сербії" (РТС), наступника Белградського телебачення, перші повідомлення про спалах віспи з'явилися через сім днів після підтвердження першого випадку.
РТС каже, що до 15 квітня громадян щодня інформували про поширення захворювання, після цієї дати регулярні зведення припинилися, але інформація про епідемію продовжувала час від часу з'являтися у новинах.
Як випливає з архівів Белградського телебачення, журналіст Йован Шчекіч у своїй програмі "24 години" був єдиним, хто назвав ім'я померлого хворого з Нові-Пазара. Сьогодні його син каже, що люди на той час зовсім інакше ставилися до того, що влада повідомляла про епідемію.
"Не думайте, що у засобах масової інформації у 1972 році були представлені влада та опозиція. Це були слова держави, або Комуністичної партії", - каже він.
"Інформація була дозованою та більш сфокусованою на процесі вакцинації - куди і коли вакцини надходять, де розташовані пункти вакцинації", - каже епідеміолог Зоран Радованович.
"Це була інформація, яка заспокоювала громадян", – каже він.
9 квітня 1972 року Белградське телебачення оголосило, що мільйон і 700 000 громадян Белграді вакциновані від віспи.
Чи був щеплений Тіто?
"Офіційних повідомлень про те, чи був він вакцинований, не було, але, вважаю, він зробив це, тому що він був дуже обережною людиною. Його лікарі приймали рішення, так що я майже впевнений, що він був щеплений, тому що це було в його інтересах. У його випадку ризик був низьким, але була ймовірність, що один з тих, кого він приймав" Зоран Радованович.
З наближенням другої половини травня та успішної вакцинації по всій Югославії стало зрозуміло, що епідеміологічна ситуація покращується.
"Тіто взагалі не з'являвся у засобах масової інформації, щоб говорити про епідемію; натомість це робили міністри, секретарі, представники партійних організацій. Він не з'являвся ні на початку епідемії, ні щоб оголосити про її закінчення", - каже журналіст Якша Шчекич.
Автор фото,Getty Images
Менше ніж через тиждень після виписки останнього вилікуваного пацієнта на стадіоні Югославської національної армії відбувся масовий мітинг, яким традиційно відзначався день народження Тіто.
Мітинг завершував "Естафету молодості" - її учасники проносили смолоскип по всій Югославії.
Югославський лідер отримав смолоскип із рук робітника з міста Біхач, Бранко Мандича. Сама ж естафета розпочалася під Нові-Садом, якраз 15 квітня, коли в новинах перестали з'являтися регулярні зведення про епідемію, а ті новини, що виходили в ефір, говорили здебільшого про те, що ситуація нормалізується.
У роботі історика Дмитра Григорова про "Естафету молодості" не згадується жодних свідчень, що підготовка естафети 1972 року була під загрозою зриву через епідемію.
Чинник епідемії не враховано навіть у сценарії заходу. День народження Тіто був у центрі уваги, і Григоров пише, що церемонія закриття естафети мала символізувати " творчість, думки і почуття всіх молодих людей нашій країні " .
А найбільшою новиною того року стала поява кольорового телебачення – "Естафету молодості" вперше показали у кольорі.