У прибережному місті Вилкове, розташованому на Дунаї на півдні України, майже не залишилося чоловіків призовного віку. Четвертий рік повномасштабної війни перетворив це колись жваве рибальське містечко на місце, де чоловіки ховаються, уникаючи мобілізації. Один із них, Іван, після короткої служби в армії вирішив не повертатися — тепер живе відлюдно, рідко виходячи з дому.
Джерело — The New York Times
За словами місцевих, чоловіки віком від 25 до 60 років або покинули країну, або переховуються, уникаючи військкоматів. Деякі тікають через річку до Молдови, інші живуть у лісах і болотах, сподіваючись уникнути арешту. Жінки кажуть, що «в місті залишилися лише діти, старі й ті, кому нема куди йти».
Вилкове, яке історично мало слабке відчуття національної ідентичності через часті зміни влади, стало відображенням глибокої дилеми українського суспільства — між страхом, втечею та обов’язком. Попри небезпеку, дехто все ж іде на фронт, але більшість намагається зникнути — у власних хатах або за річкою.