Колишній міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що не шкодує про риторику влади напередодні повномасштабного вторгнення Росії. За його словами, публічна комунікація тоді відрізнялася від реальної підготовки до війни.
«Коли ти потрапляєш на таку посаду, в тебе, окрім зобов’язань, є величезний рівень відповідальності. І навіть якщо ти щось маєш робити, не завжди ти маєш право про це говорити», – сказав Резніков.
Він розповів, що напередодні вторгнення разом із тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним підписав наказ про продовження навчань для підрозділів ЗСУ.
«Є речі, які навіть зараз не можна говорити, деякі вже в медіа потрапили, тому я можу сказати правду, що в цей час я особисто підписував міністерський наказ, брав на себе відповідальність разом з генералом Залужним, про продовження навчань для підрозділів ЗСУ. В такий спосіб ми вивели з пунктів постійної дислокації всі підрозділи ЗСУ. І коли росіяни завдавали по них удар, то там були пусті казарми. А вони всі були розосереджені по всій території України. І тому нам вдалося зберегти особовий склад, який потім чинив опір», – заявив ексміністр.
За словами Резнікова, влада не могла говорити про такі заходи публічно, зокрема через ризик паніки.
«Якби ми публічно сіяли паніку, у нас би всі дороги були забиті транспортом в одному напрямку, і ми не змогли б переміщувати війська», – пояснив він.
За словами Резнікова, український Генштаб також вважав, що Росія ще не сформувала необхідні ударні угруповання, і прогнозував, що на це знадобиться щонайменше місяць.
«Вони кажуть (Генштаб – ред.), за російською академічною військовою школою, в тому числі їхнього Герасимова, вони не йдуть в наступ, не сформувавши ударні угруповання. Питання: чи ми побачимо, що вони сформовані? Так. Скільки їм треба часу мінімум? Мінімум хоча б, щоб завершити формування. Мінімум місяць. Тобто навіть якщо це вторгнення підготовлене мало би бути, воно мало би бути в кінці березня. Росіяни пішли в цей наступ раніше, ніж вони самі могли піти», – сказав Резніков.
Колишній міністр також заявив, що навіть західні партнери не були впевнені, що Росія розпочне повномасштабний наступ саме 24 лютого. Як приклад він навів запланований на цей день спільний візит до Краматорська з міністрами трьох країн НАТО, які прибули до Києва 23 лютого.
«Це означає, що вони точно були впевнені, що ніякого вторгнення 24-го не буде», – сказав він.
За словами Резнікова, Україна пропонувала західним партнерам запровадити санкції проти Росії ще до вторгнення – зокрема, відключити РФ від SWIFT та припинити закупівлю російської нафти й газу. Однак партнери відмовлялися, побоюючись «спровокувати» Росію, попри те, що самі попереджали Україну про повномасштабне вторгнення.
Резніков також зазначив, що сам не евакуював родину з Києва напередодні 24 лютого.
«Мої діти, мої онуки були в Києві, моя дружина була в Києві 24 числа. Якби я вважав, що небезпека страшенна, напевно, я би їх евакуював. Але я цього не зробив, тому що я вірив, що ми будем стояти тут і будем битися до останнього. Але я вважав, що негативний сценарій, якщо можливий, він може бути відтягнутий. І у нас є час підготуватися», – сказав він.
Напередодні повномасштабного вторгнення Росії міністр оборони Олексій Резніков публічно не вважав напад неминучим: 14 лютого 2022 року він заявляв, що підстав для запровадження воєнного стану немає, закликав не «збирати валізи» й висловлював сподівання, що вторгнення не відбудеться. 17 лютого Резніков також говорив, що західні повідомлення про конкретні дати нападу не справдилися, водночас наголошував, що українська розвідка не бачить реального відведення російських військ, а ЗСУ готові до можливого рішення Кремля про атаку.
Критики закидають чинній українській владі, що через її рішення в останні дні й тижні перед повномасштабним вторгненням РФ багато громадян залишилися в зоні ризику, зокрема, були заблоковані в оточеному в перші дні після початку бойових дій Маріуполі або не встигли евакуюватися з територій, які російські військові блискавично окупували на півдні та сході країни.