Психологи розповіли, як виплескувати негатив із користю для здоров'я

У яких випадках скарги життя допомагають.

Скаржитися – це корисно, стверджують вчені. Розкажемо, як нарікання на проблеми допоможе подолати емоційну кризу та знайти сили рухатися далі, передає 24 Кана .

Автори книги «Мистецтво мріяти» Барбара Шер та Енні Готтліб вважають, що не варто приховувати своє невдоволення та намагатися тримати все в собі. Дозвольте собі вихлюпнути весь негатив, головне – навчитися робити це правильно.

коли вам погано.

Виберіть проблему

Виділіть одну ситуацію, яка вас турбує найбільше. Це може бути будь-що: брак грошей, погіршення відносин з близькими або конфлікт у маршрутці. Подумайте про те, що це цілком серйозна перешкода на шляху до вашої мети.

Візуалізуйте

Якщо вам важко сконцентруватися на чомусь одному, запишіть на аркуші ваші думки щодо неприємностей. Для кращого ефекту пишіть серйозно, сумно чи трагічно.

Насміхайтеся досхочу

Потроху просуйтеся у ваших роздумах. Починайте насміхатися із ситуації, не бійтеся сміятися над собою та своїми негативними емоціями. Дайте собі волю і мучите проблеми як хочеться вам – що більше цинізму, сарказму та перебільшень, то краще.

Чому це дієво

Шер і Готтліб вважають, що таким чином людина може виплеснути весь негатив, який з часом накопичується. Це допоможе звільнити місце для енергії та позитивних емоцій. Психологи називають цей метод силою негативного мислення.

Вони порівнюють викид негативних емоцій з вихованням дитини: якщо дозволити дитині побешкетувати і виплеснути енергію, то згодом вона буде посидючою і слухняною під час нудної справи.

Критика методу: чи справді скарги допомагають

На відміну від Шер і Готтліб психолог Джеффрі Лор упевнений, що постійні безпідставні скарги та скиглення негативно впливають на фізичний стан людини та її оточення. Вчений вважає, що вихлюпувати гнів так само безрезультатно, як емоційно виражатися в замкненому порожньому приміщенні.
Його підтримує вчений Стівен Партон. Він стверджує, що негативні думки породжують негативні думки. Чим більше людина зациклюється на проблемах, тим більше її мозок зациклюється на можливому майбутньому негативі. Як результат – постійна пригніченість та смуток.
Через скарги в організмі підвищується гормон стресу – кортизол. Партон вважає, що він шкодить навчанню, погіршує пам'ять та погіршує імунітет. Таким чином людина наражає себе на проблеми зі здоров'ям і ризикує отримати хронічні хвороби.