Російський диктатор Володимир Путін, імовірно, прагне досягти угоди щодо війни в Україні із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом, результат якої Києву представлять як доконаний факт. Про це в матеріалі для Financial Times пише британський журналіст і оглядач видання Гідеон Рахман.
Як зазначає Олександр Габуєв з Центру Карнегі "Росія-Євразія", правитель РФ прагне угоди, з якою Україна залишиться "незахищеною, непривабливою для інвестицій і на шляху до імплозії". І у Москві сподіваються, що якщо Україна відхилить висунуту пропозицію, Вашингтон зупинить підтримку Києва.
Автор матеріалу стверджує, що це цілком ймовірні сценарії. Проте Україна та її союзники в Європі вірять, що є шанси досягти більш позитивного результату.
"З їхньої точки зору, хорошим результатом буде угода про припинення вогню – з погрозою введення вторинних санкцій проти Росії, якщо Путін відновить війну. Обговорення територіального питання відбуватиметься лише після цього. Війна непередбачувана. Але найпереконливіші аналізи, які я бачив, свідчать про те, що Україна повільно програє – проблема з людськими ресурсами на фронті стає дедалі гострішою. Це означає, що повний провал переговорів і продовження війни, ймовірно, будуть кращими для Росії, ніж для України", – йдеться в матеріалі.
Рахман зазначає, що Київ займає принципову позицію, що жодна територія не може бути віддана ворогу. Проте в нинішній ситуації вона є нереалістичною, вважає він.
Автор пише, що важливий нюанс полягає між фактичними та юридичними поступками територією. Так, юридичне визнання контролю РФ над захопленими територіями є неприйнятним як для України, так і для ЄС та Великої Британії. Та фактичне визнання жорстких реалій в контексті ширшої угоди про мир може бути необхідним, додає він, згадуючи про країни Балтії. Вони були окуповані Радянським Союзом після 1940 року, але ця окупація ніколи не була юридично визнана США та більшістю європейських країн. І так було, доки країни Балтії не відновили свою незалежність.
Та ключові європейські уряди розуміють, що обговорення не можуть стосуватися виключно територіального питання. Важливим є і суверенітет. Справа в тому, що Москва вимагає "значних обмежень свободи Києва у виборі власного курсу", пише Рахман. Йдеться в тому числі про заборону на членство в НАТО (а можливо, і в ЄС), а також обмеження розміру та можливостей українських Збройних сил.
"Україна, очевидно, не може прийняти жодних військових обмежень, які можуть зашкодити здатності країни захищати себе. Але якщо Києву буде дозволено продовжувати свої зусилля щодо вступу до ЄС, то питання про НАТО може бути на деякий час зняте з порядку денного – особливо з огляду на те, що політична реальність така, що членство України в НАТО здається нереалістичним у найближчому майбутньому", – констатував оглядач Гідеон Рахман.