Італійці видаються нам людьми життєрадісними і темпераментними, які ведуть несуєтний спосіб життя, насолоджуючись кожним моментом. До того ж цим європейцям з їхньою відомою пристрастю до піци, пасти та вина вдається зберігати за собою статус однієї з найздоровіших націй у світі, поступаючись лише іспанцям .
Ми вивчили принципи італійської dolce vita і пропонуємо вам ознайомитися з ними і навіть запозичити деякі.
Як писав Бродський, людині потрібна людина, і італійці охоче поділяють думку російського класика. Сім'я та друзі — це не елементи бізнесу, щоби планувати зустрічі з ними за місяць уперед. Вони поруч будь-якої миті, варто лише зателефонувати. Обіди та вечері, вечірні прогулянки та посиденьки у барі у колі близьких – це важливі складові італійської повсякденності.
Міцні соціальні зв'язки зменшують стрес і, відповідно, скорочують ризик серцево-судинних захворювань. Так, дослідження італійського ком'юніті в Пенсільванії виявило, що регулярне спільне проведення часу та балаканина сприяють тому, що жителі містечка Розето здоровіші і щасливіші за своїх сусідів.
Коли здається, що всі навколо все встигають і досягають успіхів, складно відірватися від роботи та пригальмувати. Однак італійці не змушують себе бути продуктивними щохвилини. Вони дають собі час на відпочинок: відриваються від екранів комп'ютерів та смартфонів, щоб подивитися на всі боки, а заразом і перекинутися з колегою парою слів про результати вчорашнього футбольного матчу. Розмірний темп життя – ось що справді важливо. Жителі цієї європейської країни в середньому трудяться 36 годин на тиждень і не прагнуть заробити усі гроші світу.
Прийом їжі для італійців - це можливість розслабитися в компанії близьких людей і поговорити про те, насолоджуючись стравами: від закусок до кави з десертом. Це цілий ритуал, а не доведений до автоматизму процес поглинання обіду під час бігу або перед екраном комп'ютера. Їжа для співвітчизників Мастроянні та Беллуччі – це джерело не лише калорій, а й задоволення. Не звинувачувати себе за з'їдену піцу і джелато – ось чому варто повчитися в італійських гурманів.
Італійці вважають за краще купувати місцеві продукти в сезон їхнього дозрівання (ніякій полуниці в грудні!). Така їжа не тільки набагато смачніша, а й корисніша для здоров'я. «Я просто не можу уявити, як можна жити далі ніж за 15 хвилин ходьби від продуктового ринку. Свіжі овочі та фрукти доступні майже кожному мешканцю Італії. Я особисто знаю фермерів і ці стосунки безцінні», — розповідає Джина Трінгалі.
Середземноморська дієта — збалансоване харчування, до якого звикли жителі Апеннін, — також робить свій внесок у довге і щасливе життя італійців, знижуючи ризик виникнення серцево -судинних та онкологічних захворювань.
Здається, що мешканці країни, яка створювала красу протягом століть, любов до прекрасного вбирають із молоком матері. Тому не дивно, що їм легко вдається виглядати стильно і при цьому невимушено. Повсякденний одяг італійців найчастіше простий, без особливих вишукувань, але неодмінно високої якості . Однак на аксесуарах вони не економлять: брендова сумка завжди вигідне вкладення. Бажання добре виглядати нікуди не пропадає і з віком. Так, одна із мешканок Італії згадує : «Моя бабуся ніколи не мила голову вдома. Вона ходила до перукарні 3 рази на тиждень».
Одна зі складових філософії la bella figura — вміння подавати себе: триматися впевнено та граціозно, посміхатися та не нехтувати добрими манерами. Італійці не забувають завіти своєї чарівної землячки Софі Лорен, яка зазначала , що вираз «Краса — це щось більше, ніж сума привабливих рис», відображає справжню правду.
Італійці дуже емоційні та не приховують своїх почуттів. Висловлюючи все, що думають, вони залишаються чесними перед собою та оточуючими. Пасивно миритися з чимось із ввічливості — це не про них. «Мені подобається, що в переповненому автобусі можна вибухнути емоціями, розмовляючи мобільним телефоном, і ніхто й оком не моргне. У цьому є щось, що демонструє свободу», — зізнається англійка Нікола, яка мешкає в Римі.
Жителі Апеннінського півострова не бояться здатися вразливими, надаючи повну свободу своїм почуттям і, як виявилося, не дарма. Маскування переживань призводить до проблем із емоційним та фізичним здоров'ям: від скрути комунікації з оточуючими до ризику ранньої смерті.
Місцеве населення вперто вірить, що якщо вийти на вулицю з мокрою головою, то можна підхопити застуду , навіть якщо за вікном у розпалі літо. З цієї ж причини італійці намагаються не їздити в машині з відкритим вікном, не шанують вентилятори і носять шарфи, які вважаються ефективним засобом профілактики 95 % захворювань. Знання італійців про своє тіло допомагають їм відрізняти біль у шлунку від болю в кишечнику, а не називати це загальним поняттям «біль у животі».
Для жителів Італії важлива енергія , тому до спорту вони ставляться не як до вимушених страждань, а як до задоволення. Якщо це, звичайно, не багатогодинні виснажливі тренування. Від них італійці віддадуть перевагу відмовитися на користь більшої щоденної активності: прогулянок перед вечерею з друзями, підйому сходами, а не на ескалаторі та ліфті.
Прихильність цього середземноморського народу сімейності знайшла свій відбиток й у економіці країни. Більше 85% приватних підприємств в Італії - сімейні , а 66% з них повністю управляються родичами. Такі компанії не завжди можуть похвалитися високою ефективністю, оскільки їх очолюють непрофесійні управлінці. Однак для них характерна орієнтація на споживача, яка часто втрачається в гонитві за надприбутком. Сімейству, що стоїть біля керма, важливо не втратити довіру постійних клієнтів. Саме тому невеликі італійські кафешки часто виглядають дуже атмосферно, в них хочеться повертатися, щоб знову і знову замовляти той тирамісу, що тане в роті, що ти одного разу тут спробував.
Сон вдень? Яка розкіш! Однак італійці можуть собі це дозволити завдяки сієсті , яка може розпочатися з полудня до 13:30 і триватиме до 14:30–16:00. У цей час підприємства закриваються і співробітники вирушають додому, щоб не поспішаючи поїсти та подрімати. Жодних обідів, не відриваючись від робочого процесу, якими ми часто грішимо.
Незважаючи на таку можливість, не всі італійці використовують час сієсти, щоб упасти в обійми Морфея. І даремно. Користь короткого денного сну неодноразово доводилася: він підвищує продуктивність, пильність і є відмінним способом розслабитися і відновити сили, тим паче після смачного обіду.
Яких із цих принципів ви дотримуєтесь? Чому б хотіли повчитися в італійців?