Оливкова олія вважається кориснішою для контролю рівня холестерину, ніж вершкове масло, завдяки вмісту корисних жирів та антиоксидантів. Натомість масло, багате на насичені жири, може підвищувати ризики для серцево-судинної системи.
Про це повідомило видання verywellhealth.
Холестерин — це речовина, яку організм частково виробляє сам, а частково отримує з їжі. Він необхідний для синтезу гормонів, вітаміну D і нормального травлення. Водночас важливе значення має його тип. Ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) називають «хорошим» холестерином, оскільки вони допомагають виводити його надлишок із організму. Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ), навпаки, можуть накопичуватися в стінках артерій і підвищувати ризик серцевих захворювань та інсульту. Окремо виділяють ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ), які також пов’язані з утворенням атеросклеротичних бляшок.
За даними Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) та Американської асоціації серця (AHA), оливкова олія рекомендована як частина раціону, корисного для серця. Вона містить значну кількість мононенасичених жирів, які сприяють підвищенню рівня ЛПВЩ і зниженню ЛПНЩ. Дослідження також показують, що такі жири можуть знижувати артеріальний тиск і запалення, а отже — зменшувати ризик серцево-судинних захворювань та інсульту.
Оливкова олія є ключовим елементом середземноморської дієти. За результатами кількох досліджень, її регулярне споживання пов’язане зі зниженням рівня ЛПНЩ і підвищенням ЛПВЩ більшою мірою, ніж при використанні інших рослинних олій. Додаткову користь забезпечують поліфеноли — рослинні сполуки з антиоксидантними властивостями. Вони допомагають зменшувати окислювальний стрес і захищають судини. В одному з досліджень за участю людей із підвищеним рівнем ЛПНЩ після чотирьох тижнів споживання оливкової олії цей показник знизився.
Особливо відзначають оливкову олію першого віджиму (extra virgin). Вона отримується без рафінування, шляхом холодного віджиму, і містить більше антиоксидантів, ніж звичайна оливкова олія. Обидва види залишаються джерелом мононенасичених жирів, але extra virgin має додаткові переваги завдяки вищому вмісту біологічно активних сполук.
Вершкове масло має інший склад. Воно виготовляється з вершків або молока та містить переважно насичені жири. Дослідження показують, що такі жири підвищують рівень ЛПНЩ. Водночас вони можуть збільшувати і рівень ЛПВЩ, однак зростання «поганого» холестерину переважає потенційні переваги.
Ризик серцево-судинних захворювань і смертності, пов’язаний із вживанням вершкового масла, за даними досліджень, є невеликим, але не нульовим. Саме тому його рекомендують обмежувати, особливо людям із підвищеним рівнем ЛПНЩ. Для тих, у кого цей показник у нормі, допустиме помірне споживання — не більше 6% від добової калорійності. У межах стандартного раціону на 2000 калорій це становить менш ніж 13 грамів насичених жирів на день. При цьому одна столова ложка вершкового масла містить понад 7 грамів насичених жирів.
Загальні рекомендації щодо харчування передбачають, що від 20% до 25% добової калорійності мають надходити з моно- та поліненасичених жирів, а частка насичених жирів не повинна перевищувати 10%. Мононенасичені жири (зокрема в оливковій олії та горіхах) сприяють зниженню рівня холестерину і артеріального тиску. Поліненасичені жири, які містяться в рибі, горіхах і насінні, також допомагають зменшувати рівень ЛПНЩ і ризик серцевих захворювань. Натомість насичені жири та трансжири пов’язані з підвищенням цих ризиків і мають становити мінімальну частку раціону.