На початку 2026 року українська олійно-жирова галузь зіткнулася зі значними викликами через військову ескалацію та прицільні удари по портовій і припортовій інфраструктурі. Це стало суттєвим шоком для ринку соняшникової олії, що призвело до тимчасового зростання цін на олію та сировину, а також короткострокової зупинки торгів. Учасники ринку обрали вичікувальну тактику в умовах невизначеності.
Про це розповідає AgroReview
Попри масштабні атаки, системних руйнувань підприємств з переробки олійних культур не зафіксовано. Основних втрат зазнали запаси готової продукції та інфраструктура для зберігання, однак ці втрати не стали критичними для стабільного функціонування галузі. Після початкового стресу ринок поступово відновився: експортери повернулися до виконання контрактів, а фізичні обсяги експорту соняшникової олії зберігають відносну стабільність, навіть з урахуванням дефіцитного сезону.
Ключовим чинником для стабільності експорту соняшникової олії залишається безперебійна робота портів. Саме морські перевезення забезпечують реалізацію основного експортного потенціалу України. Водночас залізничні маршрути можуть лише частково підтримати логістику, але не здатні повністю замінити морські поставки. У разі подальшого погіршення доступу до портів, ринок ризикує перейти до сировинної моделі експорту, що є небажаним для подальшого розвитку галузі.
“Водночас системних руйнувань переробних потужностей не зафіксовано. Втрати стосувалися переважно готової продукції та інфраструктури зберігання, що не створило критичної загрози для функціонування галузі в цілому. Після первинного шоку ринок адаптувався: експортери відновили виконання контрактів, а фізичні обсяги експорту соняшникової олії залишаються відносно стабільними з урахуванням дефіцитного сезону”.
Підприємства галузі продовжують стежити за ситуацією та впроваджувати стратегії для збереження стабільності навіть у складних умовах.