Новий командир 155 окремої механізованої бригади імені Анни Київської, звідки військові масово йшли у СЗЧ, разом із заступниками створив відділ розслідувань. До нього увійшли представники кожного з батальйонів, які зазнали втрат.
Про це повідомила уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова.
Вона розповіла, що розслідувачі фактично похвилинно реконструюють події, під час яких втрачався зв’язок із військовослужбовцями. А також з’ясовують, які заходи застосовувались для евакуації, аналізують доповіді розвідки, щоб зрозуміти, що могло статися зі зниклими побратимами.
«Це хороший приклад не формального підходу до проведення службових розслідувань, а реального з’ясування обставин, який має бути імплементований в інших військових частинах. Щоправда, такі відділи розслідувань повинні розгортатися не постфактум, а в режимі реального часу», — написала Решетилова.
Омбудсменка зазначила, що найближчим часом сім’ям зниклих безвісти зі 155 бригади мають надати вичерпну інформацію про ситуацію з їхніми рідними.
«Дні інтенсивної роботи у бойових частинах дають зовсім інше розуміння перебігу подій. Поки у Києві неслися дискусії про долю 155 бригади, її військовослужбовці продовжували героїчні бої: йшли на штурми, відбивали й утримували позиції», — наголосила Решетилова.
Раніше Генштаб ЗСУ оголосив, що 155 бригада отримує додаткову комплектацію та виконує певні завдання у повному складі.
На початку січня журналіст Юрій Бутусов заявив, що 1700 військовослужбовців зі 155 окремої механізованої бригади імені Анни Київської самовільно залишили службу ще до того, як підрозділ зробив перший постріл. Зокрема, десятки військових утекли під час навчань у Франції.
Окрім того, журналіст вказував, що бригада не мала необхідної кількості дронів та засобів РЕБ, через що західна техніка зазнала втрат під час перших же спроб застосувати її на фронті.
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Михайло Драпатий називав ситуацію із СЗЧ у 155 бригаді непростою, однак, за його словами, це не були масові випадки.
Державне бюро розслідувань встановило, що колишній комбриг Дмитро Рюмшин вносив у список бійців, яких відправлять на вишкіл до Франції, невмотивованих чоловіків, щодо яких були застереження та заборони.
За даними слідства, командний склад доповідав комбригу усно й писав рапорти та донесення про СЗЧ, але той усупереч закону не повідомляв про це органи досудового розслідування. Через це правоохоронці не могли розпочати процедуру пошуку та повернення військових у частину й до батальйонів резерву. Деякі підлеглі, за даними слідства, час від часу самовільно залишали місце служби, відчуваючи повну безкарніст