Назва цього волинського села звучить так, ніби хтось невдало пожартував або переплутав таблички дорогою – і перше враження може викликати усмішку.
Та за цим коротким, трохи кумедним словом ховається поселення з понад чотирьохсотлітньою історією, давніми письмовими згадками та власною версією походження назви, пов’язаною з переселенням людей на ці землі, пише Telegraf.
Попри кумедну назву, село існує вже понад 445 років, а перші згадки про нього датуються ще 1577 роком
Село розташоване на березі річки Стир і є досить густонаселеним – на невеликій площі у 3,3 км² проживає понад тисяча мешканців
Назва виникла через те, що перших жителів сюди буквально «навезли» для освоєння лісистих територій.
У радянський період у селі організовували колгоспи, розвивали рільництво, тваринництво і посилювали соціально-економічні зв’язки із районним центром. Серед традиційних галузей господарства тут були вирощування зернових, льону, картоплі, а також молочно-товарне тваринництво.
Назва «Навіз» має непросту історію. За місцевими переказами, село виникло як поселення людей, яких сюди «навезли» за наказом влади чи керівництва для освоєння віддалених, малозаселених земель. Саме це слово – «навезли» –, ймовірно, стало джерелом назви, що збереглася до сьогодні.
Неподалік від села протікає річка Стир. Це одна з найбільших річок на Заході України, притока Прип’яті, і вона забезпечує екосистему для флори й фауни, формує заплавні луки та використовується місцевими жителями для риболовлі й відпочинку. Навіз досить велике село – тут мешкає 1085 жителів, але його площа – лише 3,32 км².