Зокрема, висновки мають глибоке значення розуміння біологічних причин, сприяють розвитку захворювання.
Дослідники використовували менделівську рандомізацію – статистичний метод, який використовує генетичну інформацію та інформацію про здоров'я для розуміння причин та наслідків. Все, щоб визначити, чи може печінка та розмір підшлункової залози відігравати безпосередню роль у діабеті типу 2.
З'ясувалося, що люди з генетичною структурою, яка робить їх схильними до накопичення жиру в печінці, частіше хворіють на діабет 2 типу.
Це вказує на те, що більш високий рівень жиру в печінці безпосередньо підвищує ризик діабету типу 2. Аналіз показав, що кожні п'ять відсотків збільшення жиру в печінці ризик діабету типу 2 збільшується на 27 відсотків.
Також було виявлено, що менша підшлункова залоза має пряму роль викликанні діабету 2 типу. Було виявлено, що рівень жиру підшлункової залози та розмір печінки пов'язані із хворобою.
За словами доктора Хані Ягуткара з Університету Брунеля, люди з діабетом 2 типу зазвичай мають надлишок жиру в печінці та підшлунковій залозі. До того ж, саме ці органи відіграють ключову роль у підтримці нормального рівня цукру в крові.