Вчені знайшли новий доказ існування підземного океану на Каллісто — одному з найбільших супутників Юпітера. Магнітні аномалії, які ще 30 років тому зафіксував космічний апарат Галілео, виявилися наслідком взаємодії океану з потужним магнітним полем Юпітера. Дослідження, опубліковане в AGU Advances, підтверджує гіпотезу про існування підповерхневого шару рідкої води на цьому крижаному світі.
Спочатку науковці припускали, що магнітні аномалії спричинені впливом іоносфери Каллісто — тонкого шару іонізованого газу навколо супутника. Проте подальші аналізи показали, що ця теорія не може повністю пояснити спостережувані ефекти. Використовуючи комп’ютерне моделювання, дослідники встановили, що найкраще пояснення — це електропровідний солоний океан під товстою крижаною оболонкою.
Якщо ця гіпотеза підтвердиться, то океан Каллісто може сягати десятків кілометрів у глибину, а шар льоду над ним — від кількох десятків до сотень кілометрів. Оскільки солона вода здатна проводити електричний струм, вона реагує на змінне магнітне поле Юпітера, створюючи індуковане магнітне поле, яке й було зафіксоване Галілео.
Очікується, що майбутні місії NASA та ESA, зокрема JUICE (Jupiter Icy Moons Explorer), проведуть додаткові вимірювання, які допоможуть підтвердити або спростувати ці висновки. Крім самого океану, науковці також шукають ознаки можливого життя, оскільки раніше телескоп Джеймс Вебб виявив на Каллісто викиди вуглекислого газу, що може свідчити про активні хімічні процеси, сприятливі для існування мікроорганізмів.