Нові дані з найдавніших мінералів Землі — цирконів — свідчать, що вже понад 4 мільярди років тому планета могла мати складну тектонічну активність. Дослідження команди з Університету Вісконсин-Медісон, опубліковане в журналі Nature, показало хімічні ознаки у кристалах із Jack Hills (Західна Австралія), які відповідають процесам субдукції та формуванню континентальної кори.
Циркони — найстаріші відомі мінерали Землі — зберігають хімічний склад моменту свого утворення. Завдяки високоточному аналізу слідових елементів дослідники виявили, що частина цих кристалів утворилася не з магми мантії, а над зонами субдукції, де поверхневі породи занурювалися вглиб. Це означає, що вже у Гадейську еру Земля могла мати перші континенти та гори.
На відміну від класичної моделі «стагнуючої кори», яка передбачає нерухому оболонку без континентів, нові результати свідчать про геологічну різноманітність ранньої Землі. У різних регіонах могли одночасно діяти різні стилі тектоніки — від застиглої кори до процесів, схожих на субдукцію.
Це відкриття важливе не лише для геології: формування континентів створювало стабільні ділянки суші, де могли виникати умови, придатні для життя. За словами керівника дослідження Джона Валлі, циркони з Jack Hills вказують на існування придатних для життя поверхневих середовищ набагато раніше, ніж свідчать найдавніші знайдені мікрофосилії (близько 3,5 млрд років).
Таким чином, нове дослідження змінює уявлення про перший мільярд років історії Землі: планета була не статичною, а геологічно активною, з процесами, що заклали основу для появи континентів і потенційно — для зародження життя.