Завжди соромилась мокрих долонь: історія Анни
Львів’янка Анна Мунтян з дитинства стикається з надмірною пітливістю.
«Пітливість у мене була завжди — ще зі школи. Постійно мокрі руки, ноги, під пахвами. Дуже соромилась, бо плями були помітні на одязі. Через це важко підібрати гардероб», — розповідає дівчина.
Анна зізнається, що через гіпергідроз часто відчуває дискомфорт у спілкуванні:
«На роботі треба потиснути руку, а вона мокра. Сьогодні також мала ділову зустріч — доводиться непомітно витирати руку. Це проблема, бо я хочу виглядати доглянуто і носити гарні сукні, але половина гардероба просто не підходить».
Що таке гіпергідроз
За словами Христини Решетняк, лікарки-дерматологині Львівського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, «гіпергідроз — це надмірне потовиділення. Піт — це захисна функція, яка охолоджує організм, але коли виділення відбувається без нагрівання чи фізичного навантаження — це вже патологія».
Види гіпергідрозу
Медики розрізняють два основні типи надмірної пітливості:
- Первинний (локальний) гіпергідроз — виникає без видимої причини, зазвичай із дитинства. Найчастіше проявляється у трьох зонах: пахви, долоні, стопи. Навіть у стані спокою шкіра може бути вологою.
- Вторинний гіпергідроз — симптом іншого захворювання чи гормонального збою. Його можуть спричиняти ендокринні порушення, стрес, інфекції, менопауза чи спадковість.
Причини надмірного потовиділення
До основних чинників, що провокують підвищене потовиділення, належать:
- гормональні зміни (вагітність, менопауза);
- ендокринні порушення (гіпертиреоз, діабет);
- нервові розлади, стрес, тривожність;
- інфекційні або хронічні захворювання;
- надмірне вживання кави, алкоголю, гострих страв, спецій.
«Рекомендується менше вживати копченостей, кави, солодкого і прянощів, наприклад часнику», — радить Христина Решетняк.
Як лікувати гіпергідроз: сучасні методи
Лікування залежить від причини та тяжкості симптомів. Лікарі радять починати з консервативних методів:
- Антиперспіранти з підвищеним вмістом солей алюмінію — блокують вивідні протоки потових залоз.
- Спеціальні мило та гелі для душу — допомагають зменшити бактеріальну активність і запах.
- Фізіотерапія (електрофорез, бальнеотерапія) — зменшує активність потових залоз.
- Заспокійливі або антидепресанти — якщо пітливість посилюється через стрес.
Якщо симптоматичне лікування не допомагає, застосовують радикальні методи:
- Ботулотоксин (ботокс-терапія) — блокує потові залози на 4–6 місяців, даючи відчуття комфорту.
- Хірургічне лікування (симпатектомія) — нерв блокується спеціальною кліпсою, щоб перерозподілити потовиділення.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Не варто соромитися — гіпергідроз піддається лікуванню. Особливо важливо звернутися до дерматолога чи ендокринолога, якщо:
- пітливість триває понад 6 місяців;
- виникає навіть уночі або в стані спокою;
- заважає роботі, сну чи соціальному життю;
- проявляється у дітей — щоб запобігти психологічному дискомфорту.
Порада: надмірне потовиділення — не вирок. Сучасна медицина має ефективні способи боротьби з гіпергідрозом. Головне — не замовчувати проблему, а звернутись до спеціаліста.