Тони гарного одягу та люксової косметики, поїздки різними країнами та нескінченні вечірки — саме до цього, на думку багатьох людей, звикли дівчата та юнаки, які дивляться на нас зі сторінок глянцевих журналів. Але що якщо все це насправді далеко не так і в цій індустрії набагато менше гламуру, ніж ми припускали?
Сьогодні ми розповімо, як живуть моделі. Ці факти про їхню повсякденну реальність відомі далеко не кожному.
Це не зовсім міф, адже таке справді можливо. Карлі Клос , наприклад, скаут помітив у торговому центрі, а Коко Роша отримала пропозицію спробувати себе в модельному бізнесі під час змагань з ірландських танців. Але так, звичайно, відбувається не з усіма. Алессандра Амбросіо відвідувала модельну школу і цілеспрямовано йшла до своєї мети стати відомою манекенницею. А Бехаті Прінслу розпочала кар'єру з перемоги у конкурсі краси.
Скаути, в чиї обов'язки і входить пошук нових моделей, найчастіше вирушають на кастинги чи інші публічні заходи, щоб знайти майбутніх зірок. Іноді вони відзначають яскраві профілі у соціальних мережах.
Проте шанси випадково зустрітися зі скаутом на вулиці або навіть отримати від нього пропозицію в мережі не дуже великі . Тому найкраще рішення — це все ж таки не чекати щасливого випадку, а діяти. Втім, хороший профіль в інстаграмі також не завадить.
Зовсім не обов'язково мати таке портфоліо, щоб зацікавити модельного агента. Для початку, як правило, досить просто якісних та чітких знімків, хай навіть і не професійних. Завдяки їм в агентстві зможуть оцінити потенціал дівчини чи молодої людини.
Даутцен Крус, наприклад, не мала портфоліо. Вона відправила свої аматорські знімки до модельної агенції, але ставати світовою знаменитістю не збиралася. Дівчина лише хотіла заробити трохи грошей на кишенькові витрати, але їй одразу запропонували укласти контракт на добрих умовах.
Моделям, особливо на початку кар'єри, доводиться самостійно оплачувати багато речей, без яких у цій роботі просто не обійтися. Йдеться про послуги фотографів для зйомки портфоліо або заняття у модельній школі.
Звичайно, бувають випадки, коли всі необхідні витрати з самого початку бере на себе агентство, яке уклало з дівчиною контракт, що сподобалася. Це найчастіше відбувається у визнаних столицях моди, таких як Париж, Мілан, Нью-Йорк, і йдеться про великі компанії.
Це справедливо щодо супермоделей. Ті ж, кому поки не вдалося зробити карколомну кар'єру, не можуть похвалитися астрономічними гонорарами і хоча б одним пентхаусом у власності.
Заробити трохи більше вдається тим моделям, які беруть участь у зйомках реклами чи каталогів. Якщо йдеться про покази, то тут гонорари менше. Навіть на знаменитих Тижнях моди дівчата, які виходять на подіуми, не заробляють великих грошей. Зате це непоганий спосіб показати себе, мати корисні зв'язки і нові контракти.
Іноді дизайнери платять моделям одяг. І це не така хороша угода, як може здатися. Коко Роша розповіла в одному з інтерв'ю, що на початку кар'єри їй якось заплатили спідницю зі зламаною блискавкою. Це мало допомогло їй зводити кінці з кінцями до гонорару.
Цікаво, що модельний бізнес - це та індустрія, в якій чоловіки заробляють менше жінок, причому на цілих 75% . Вражаючі цифри.
Цей бізнес — досить специфічне середовище, де нікуди без конкуренції. Наприклад, відносини між Тайрою Бенкс та Наомі Кемпбелл навряд чи можна назвати теплими . На початку своєї кар'єри Тайра багато чого натерпілася від «Чорної пантери», бо та думала, що молоденька супермодель займе її місце. Це переросло у тривале протистояння.
І все ж таки треба розуміти, що, як і скрізь, у модельному бізнесі є місце дружбі. Наприклад, Даутцен Крус – найкраща подруга Адріани Ліми, а Джессіка Уайт – Ірини Шейк.
Насправді, головне — типаж моделі. Якщо, наприклад, для зйомок у рекламі потрібна блондинка, то брюнетка чи шатенка просто не зможе отримати цю роботу. Те саме і щодо співпраці з модельним агентством. При виборі відповідних кандидатів враховується їхнє вміння ходити подіумом або тримати себе перед камерою.
Романтичні стосунки між моделями та, наприклад, фотографами чи керівниками агентств, звичайно ж, можливі. Але це особиста справа кожного.
Бразильська модель Ана Кароліна Рестон померла у 2006 році від анорексії. Вона важила лише 36 кг. Розлади харчової поведінки у свідомості багатьох тісно пов'язані саме з модельною індустрією. І все ж у цьому бізнесі намагаються відійти від демонстрації дуже худеньких моделей. Так, на сторінках Vogue тепер можна побачити лише здорових дівчат — із хворобливо худими журнал не співпрацює . В Іспанії, Італії та Франції анорексічних дівчат не випускають на подіуми.
Загалом моделі намагаються їсти здорову їжу. Це важливо не лише тому, що правильне харчування допомагає зберегти хорошу фігуру, а й тому, що здоровий раціон – запорука гарного самопочуття. Без цього за такого активного способу життя просто ніяк. Хоча, звичайно, іноді балувати себе смаколиками можна.
Моделі Victoria's Secret дотримуються суворіших обмежень . Наприклад, Бехаті Прінслу перед шоу повністю відмовляється від вуглеводів, цукру та солі, а Адріана Ліма у 2011 році розповідала журналістам, що перед показами харчується переважно протеїновими коктейлями. Щоправда, після народження дітей вона вирішила таки збалансувати свою дієту.
Моделі plus-size теж не можуть їсти все, що захочуть. Коли агенції наймають їх для роботи, у контракті, як правило, прописується, що дівчата мають підтримувати поточну форму. Це, знову ж таки, означає здорове харчування та регулярні тренування. Ешлі Грем, наприклад, займається з тренером тричі на тиждень. Вона любить зелені смузі і ніколи не їсть м'ясо на вечерю, але іноді може побалувати себе піцею, яку їсть по-особливому — мачучи скоринку в Нутеллу.
Є люди, яким здається, що моделі тільки позують перед фотографами і виходять у красивих (ну, чи не дуже, враховуючи дивні тенденції сучасної моди) вбраннях на подіум, ну а після них чекають вечірки та тусовки зі знаменитостями, і найтяжче у такій роботі - це перельоти між світовими столицями моди.
Насправді все не так просто . Перед дефіле або зйомками моделям доводиться багато годин сидіти на одному місці, поки над їхніми образами чаклують стилісти і візажисти. Щоб отримати роботу, потрібно відвідувати кастинги і очікування може затягуватися надовго. Так що робота моделі – це не завжди весело, навпаки – дуже часто це досить нудно.
Якщо ж говорити про складнощі, то їх набереться чимало. По-перше, потрібно тримати себе у формі, і для цього доводиться тренуватися та правильно харчуватися на регулярній основі. Моделі не відвідують вечірки та нічні клуби щоночі просто тому, що свіжий вигляд дуже важливий для роботи.
По-друге, кастинги можуть проводитися в один день у різних точках міста, розташованих на великій відстані один від одного, і скрізь треба встигнути. По-третє, іноді доводиться зніматися в екстремальних умовах, наприклад, у шубі в 30-градусну спеку або в купальнику на снігу.
І ще один важливий аспект – психологічна стійкість. Шалений ритм життя пов'язаний із постійним стресом, і він також є частиною повсякденної дійсності моделі, що, на жаль, вносить у життя свої корективи.