Користувачі, які, зіткнувшись із проблемами, не сумують, а збираються з силами і всім навколо втирають носа

Життя часто підкидає нам сюрпризи як приємні, так і не надто. І є, знаєте, такі безжурні люди, які взагалі не хочуть миритися з обставинами і плисти за течією. Чи втратили вони роботу, чи пережили розлучення, чи хтось спробував відібрати у них гроші — вони беруть і розгортають ситуацію на свою користь, часом дуже несподіваним способом. Герої сьогоднішньої статті саме такі — ці хлопці ніколи не падають духом, і нам є чого в них повчитися.

• Я втратила роботу і три місяці не могла знайти нічого вартого. Прийшла в гості подруга, порозмовлялися, сіли разом шукати мені вакансії. Наступного дня прокинулася – бачу повідомлення, що мене запрошують на  співбесіду . Глянула, а чекають на мене на вакансію взагалі не за моїм профілем: я філолог, а посада зі сфери маркетингу, вимоги взагалі не для мене. Я дзвоню і намагаюся виправдатися, мовляв, я помилково відгукнулася, а мені кажуть: «Ми бачили ваше резюме, вражає ваша сміливість, приходьте!». Привела себе в божеський вигляд і поїхала на співбесіду. І мене взяли! © Підслухано / Ideer
• Цікаву історію розповів мені власник кіоску зі стажем 20 років. Відбувається таке: приходить йому розпорядження, щоб до такого числа він демонтував свій незаконний кіоск. Він до дати ікс і вус не дме, а вночі бере і переставляє кіоск на інший бік вулиці. Вранці приїжджає перевіряльники - кіоск прибраний, та й звалюють. Через деякий час йому і на цьому боці вулиці приходить папірець щастя. Так працює вже 10 років.  © MadFlySamara / Pikabu
• Чоловік усе сміявся з моєї мрії поїхати до Ісландії. А я пішла від нього, зустріла чоловіка, який підтримує мене, і на моє 39-річчя ми поїхали до Ісландії разом.  © Unknown author / Reddit

• Мені було 36, коли чоловік завів молоду коханку. У нашому домі їх застукала. З чоловіком розлучилися. Спершу було складно — він відсудив собі квартиру, рахунки, машину з подачі цієї дівчини, якої було мало. Але я взяла себе в руки, поринула в роботу, життя налагодилося. І ось мені 54 роки, забезпечена, добре виглядаю. І шукала я якось помічницю по господарству. Звернулась до компанії, прийшла жінка. Дивлюся — обличчя й голос дуже знайомі. Виявилося, та сама дівчина. Нехитрий підрахунок показав, що їй 36. Виглядає погано: обрюзгла, зі зморшками та мішками під очима. Розповіла, що чоловік був старший за неї, його розбив інсульт, він втратив роботу, всі накопичення витратили на лікування. А я не сказала їй, хто я — пошкодувала, хоч так і підмивало це зробити.  © Підслухано / Ideer
• А коли батько пішов від мами до коханки, у мами почалася моторошна депресія, на цьому тлі вона схудла на 20 кг. Потроху, приходячи до тями, вона гарнішала і обростала шанувальниками та залицяльниками. Минув час, мама знову полюбила життя, знайшла чудового чоловіка. А ось нинішня дружина батька виглядає і веде себе огидно, а він тільки вкладає та вкладає у неї гроші. І, на мою думку, батько вже шкодує про зроблений 13 років тому вибір.  © Підслухано / Ideer
• Завагітніла, будучи дуже молодою. У ті часи навіть довелося якось ночувати в парку, я дуже замерзла, і саме в цей момент життя мене як підмінили. Я порвала усі зв'язки з поганою компанією, з якою тусувалася, зуміла знайти квартиру та влаштувалася на роботу. Отримую не гору грошей, звичайно, але дитину забезпечую, рахунки оплачую без допомоги. Є непогана машина, немає боргів, а дитина нічого не потребує. І для мене це успіх.  © Unknown author / Reddit

• Чотири роки тому я розлучилася, втекла з дітьми до села і купила квартиру. Наразі вже доробляю ремонт , відучилася на права, коплю на машину, є постійна робота. А спочатку жили дуже погано: аліменти — 6 тис. на двох дітей, зарплата — 10 тис. та кредит за квартиру... Фрукти діти їли лише у день зарплати. Не видаляю з телефону фото до квартири, в яку ми переїхали, щоб переглядати і доводити самій собі, яка я молодець і все зможу, якщо захочу.  © Підслухано / Ideer
• Колишній чоловік казав, що без нього я нічого не можу, і взагалі я психованна та істерична. А мій психічний стан миттю покращився, варто мені розлучитися, а трохи пізніше я повернулася працювати до школи (але вже на посаду вище), і вперше в житті отримала шестизначну зарплату. Раніше я була дико невпевнена в собі, а тепер пишаюся — все змогла сама. Викуси, Майку.  © _scotts_thots_ / Reddit
• Сталося розлучення перед Новим роком. 5 років разом, і раптом – «розлюбив». Сказати, що це вибило мене з сідла, нічого не сказати. За місяць купила квартиру, зібрала торбу речей, кота під пахву й уперед. А у квартирі кошмар. Не знаю, як примудрилася не помітити проблем із сантехнікою, подекуди горілу проводку та ще багато чого не особливо приємного. А на завершення до мене вийшов тарган. І знаєте, що? Колись стало переживати про справи любовні, важливіше стало своє життя налагодити, і якнайшвидше. Ремонт чергувався з нескінченною роботою — це все грошей коштує, і чималих. Але пройшов ще місяць, на дворі 29 грудня, і  Новий рік я зустріну у своєму вже затишному гніздечку.  © Unknown author / Pikabu

• Якось мою сусідку намагався пограбувати хлопчина — а треба помітити, що вона дама дуже велика. Хлопець погрожуючи вимагав віддати йому сумочку. А сусідка не розгубилася і просто стрибнула на нього, поваливши на землю, вмостилася зручніше, дістала телефон із сумочки і викликала міліцію. А цей бідолаха не те що вилізти, він до приходу міліції аж дихати ледве міг. Виявляється, зайва вага буває корисною.  © Підслухано / Ideer
• А я не дозволив колишній дружині повернутися назад. Одружені були 15 років, рік тому вона пішла до іншого, а тут раптом з'являється в мене вдома (діти впустили її в квартиру — адже мама). Виявляється, той чоловік її покинув, і вона хоче пожити у мене у вільній кімнаті. А я взяв і відмовив. Запропонував їй переїхати до її мами, доки не встане на ноги, а вона каже: «Не хочу, бо мама товкмачить: „А я ж говорила!“». Ну, я очима поплескав і звернув розмову.  © caelumpanache / Reddit
• Коли я жив у гуртожитку, був у мене депресивний сусід, який мав унікальну фішку. Варто йому посваритися зі своєю дівчиною, отримати поганий бал на іспиті або просто якось зіпсувати собі настрій, він закривався на кухні і починав ліпити пельмені. У морозилці завжди лежав готовий фарш, у коморі був мішок борошна, тому він увімкнув собі сумну музику і сидів там годинами. За день міг зліпити 500-700 штук, потім розкладав це по пакетах і віддавав мені сусідам вахтерці просто випадковим перехожим. Золота людина! © Палата № 6 / VK

• Коли мені було три місяці, мені відмовила права рука. Поставили тяжку поразку нервової системи, сказали, що якщо і доживу до 3 років, то не зможу себе обслуговувати. Але моя мама сама лікарка, вона не здалася. Нині мені 27 років — школу закінчила з медаллю, престижний факультет найбільшого вишу, майже червоний диплом, робота у держструктурі із пристойною зарплатою, чоловік та двоє дітей. Цікаво, де зараз ті лікарі, які пророкували мені інше життя? © Підслухано / Ideer
• Пам'ятаю, у школі був серед старшокласників якийсь затятий хуліган: ламав замки, доводив вчителів, зривав уроки та заходи. З кінця дев'ятого класу йому «малювали» трійки, аби до будівлі школи не заходив, пророкували провальне майбутнє. У результаті відмінники всі покотилися похилою, а ця шпана — майстер спорту, гарний батько і вже як два роки мій чоловік. Дізналася лише нещодавно.  © Підслухано / Ideer