Туберкульозний менінгіт — рідкісна, але надзвичайно небезпечна форма туберкульозу, що вражає мозкові оболонки й нервову систему.
Про особливості перебігу хвороби розповіла пульмонологиня медичної мережі «Добробут» Вікторія Терещенко.
За словами пульмонологині, туберкульозний менінгіт розвивається тоді, коли збудник туберкульозу з легенів або іншого осередку інфекції проникає в оболонки головного мозку. Вона зазначає, що в багатьох пацієнтів перед цим можуть бути відсутні типові легеневі симптоми.
«Первинна інфекція здатна роками перебувати в організмі, не привертаючи уваги. Це не завжди недолікований активний туберкульоз — часто йдеться про латентну інфекцію, яка „прокидається“ через стрес, хвороби або інші негативні чинники», — пояснює лікарка.
За даними Центру громадського здоров’я, туберкульозний менінгіт прогресує у три стадії.
Продромальна фаза (2–3 тижні): головний біль, підвищена температура, можливі зміни свідомості.
Фаза менінгіту: сильно виражений головний біль, блювання, загальмованість, сплутаність мислення.
Термінальна стадія при відсутності лікування: кома, судоми, паралічі.
Без лікування смерть може настати за 1–2 доби.
Діагностика потребує люмбальної пункції — забору спинномозкової рідини спеціальною голкою.
Терапія туберкульозного менінгіту, що чутливий до протитуберкульозних препаратів, триває 10–12 місяців. Інтенсивне лікування займає два місяці, а подальший прийом ліків продовжується ще близько року.
За інформацією МОЗ, в Україні ця форма туберкульозу зустрічається нечасто, але лікарям радять не ігнорувати її, адже ранній початок лікування визначає шанс на виживання. Найкраще розпочинати терапію ще до появи порушень свідомості.
Інфекціоніст Роман Пономаренко наголошує на важливості:
вакцинації БЦЖ;
щорічного рентгену легень;
підтримки імунітету.
Рентген важливий, тому що більшість складних форм туберкульозу виникають після ураження легень. За даними ВООЗ, близько 1,7 млрд людей у світі інфіковані бактерією Mycobacterium tuberculosis, але хвороба проявляється лише тоді, коли імунна система слабшає.
Вакцина БЦЖ в Україні є обов’язковою та передусім захищає дітей до п’яти років від тяжких позалегеневих форм, зокрема від менінгіту. Проте у підлітків і дорослих вона не запобігає легеневому туберкульозу, а після 10 років ризик зараження існує для всіх.
Найбільша загроза — у людей з ослабленим імунітетом, зокрема з ВІЛ, діабетом та хронічними захворюваннями.
Навіть при лікуванні смертність при туберкульозному менінгіті залишається дуже високою і може сягати 20–67%, а без лікування — 100%. Тому фахівці наголошують на необхідності своєчасного виявлення туберкульозу, тестування контактних осіб і регулярного скринінгу.
«Лікування туберкульозу — тривалий процес, до якого потрібно бути готовим. Важливо дотримуватись рекомендацій лікаря і завершувати терапію», — підсумовує пульмонологиня Терещенко.