Браун заявив, що лікарка "вбиває дітей, вводячи їм хлорид калію просто в серце", він же її "затримував".
Ягельська розповіла Politico, що приблизно об 11.00 у лікарню увірвалася група з майже 30 чоловіків на чолі із Брауном, вони оточили її й заявили про намір арештувати.
За словами жінки, Браун ображав її, називав "серійною вбивцею" і штовхнув, коли вона намагалася вийти з кімнати. Загалом чоловіки перешкоджали роботі лікарки приблизно дві години, попри те, що на іншому поверсі на неї чекали вагітні й породіллі.
Політик закликав людей довкола викликати поліцію. Як повідомило у Facebook Головне управління поліції у Вроцлаві, вони приїхали на місце після повідомлення про "проникнення групи сторонніх осіб у лікарню", яка "порушила роботу медзакладу і спокій пацієнтів".
Зрештою правоохоронцям вдалося переконати чоловіків покинути лікарню, а у вроцлавській прокуратурі заявили про початок розслідування дій політика й чоловіків.
Міністр юстиції Польщі Адам Боднар у соцмережі X засудив поведінку Брауна, назвавши її такою, що "перевищує всі етичні та, імовірно, правові межі".
Проти дій Брауна висловилася також міністерка з питань рівності Польщі Катажина Котула. В ефірі каналу TVN24 вона назвала дії політика в медзакладі "актами терору проти пацієнтів, лікарів та адміністраторів лікарні".
Ягельська пояснила, що робити аборти в Польщі – одній із країн із найсуворішими законами про аборти в Європі – завжди було складно, але протягом минулих років ситуація погіршилася.
У березні Gazeta Wyborcza опублікувала історію Аніти (ім'я змінено), якій Ягельська зробила аборт на 37-му тижні вагітності. За словами Аніти, в лікарні міста Лодзь, де вели її вагітність, на 20-му тижні їй повідомили, що в дитини "злегка викривлена" стегнова кістка. Жінці призначили амніоцинтез – перинатальне дослідження, яке зокрема показує дані про ДНК майбутньої дитини й дає можливість дізнатися про ризики можливих патологій. Після цього тесту лікарка з Лодзі Ганна Мочульська заспокоїла Аніту, сказавши, що причин для занепокоєння немає.
На 28-му тижні жінці зробили УЗД, у висновку до якого записали, що у плода "вкорочені та викривлені стегнові кістки, інші в межах норми". Та сама лікарка й далі запевняла пацієнтку, що все гаразд, і сказала, що її ще ненароджений син має симптоми, як у "дев'ятирічного Яся, який мав подібні результати в ембріональному житті". У цього хлопчика діагностували так звану хворобу кришталевих кісток (недосконалий остеогенез), і він "живий, здоровий і, можливо, двічі щось зламав", сказала лікарка.
ДНК-тести, які зробили жінці, підтвердили, що в дитини, яка розвивалася в її утробі, теж такий діагноз. Мочульська запевнила, що це "не трагічно" і патологія легка.
За кілька днів Аніта вирішила звернутися до приватного гінеколога. Там їй повідомили про ризик маловоддя і порадили шукати реабілітаційний центр для дитини. Також сказали, що з такими патологіями їй потрібно перебувати під наглядом лікарів. Оскільки в Лодзі місць не було, жінка потрапила до лікарні в Паб'яніце, в заклад, який раніше штрафували за відмову зробити пацієнтці легальний аборт. Там лікарі запевнили, що все гаразд: маловоддя немає, дитина розвивається добре. Жінку відпустили додому. Через день звільнилося місце в лікарні в Лодзі й там наполягли на госпіталізації.
Це був 34-й тиждень вагітності. В Лодзі жінку оглянув інший лікар – професор Пьотр Сєрошевський. Огляд він проводив у присутності студентів, і ті звернули увагу на переломи кісток у плода. "Подивіться, як зігнуті ноги! Подивіться на плечі, а ці ребра! Скільки переломів", – переказала Аніта їхню реакцію. Тоді жінка зрозуміла, що її дитина важкохвора.
Після цього вона неодноразово говорила з лікарями, які по-різному оцінювали її стан. Коли жінка зважилася на аборт, її спочатку на три дні помістили до психлікарні, а згодом після консультацій та оглядів дали дозвіл на переривання вагітності. Однак це мали зробити за допомогою кесаревого розтину, і дитину, яка народилася б живою, жінці не планували віддавати. Вона дізналася про це перед самою процедурою і покинула клініку.
Наступного дня Аніта поїхала в лікарню в Олесниці. Там їй порадили здати ще один тест, щоб точно встановити тип патології. На той момент плоду було майже 36 тижнів, і жінка, почувши, що в цій лікарні теж не впевнені в тому, наскільки важкою вона буде для дитини, зраділа, сподіваючись, що аборту можна буде уникнути. Результати дослідження засвідчили, що йдеться про генну мутацію зі значно гіршим прогнозом для дитини, ніж у випадку, коли хвороба успадкована.
Аніта звернулася ще до одного лікаря, який відкинув імовірність, що це буде легка форма хвороби. Він сказав, що дитина, можливо, не зможе самостійно дихати й у разі ефективного лікування зможе пересуватися у візку. Кілька днів жінка плакала.
Ягельська була єдиною лікаркою, яка погодилася допомогти Аніті. Вона перервала вагітність жінки, провівши індукцію асистолії плода – ту саму ін'єкцію, через яку обурювався Браун. Потім у жінки викликали перейми й вона народила мертвого сина. Аніта із чоловіком поховали дитину. Після пережитого, зокрема й у психлікарні, їй знадобилася допомога психолога.
В організації, яка допомагає польським жінкам із легальними абортами, сказали, що Аніта "зазнала класичного акушерського насильства". В Aborcyjnego Dream Teamu зазначили, що в польських лікарнях немає безпечних абортів, а лікарі приховують інформацію від пацієнток.
"Затягують із прийомом, довільно трактують закон, відправляють на психіатричне лікування – це норма в польських лікарнях. Тижні боротьби за випрошений аборт у кінці, але методом, який у випадку дефектів плоду і бажаної вагітності є найменш комфортним і найтривалішим, тобто мертвонародженням", – заявили там.