Фізики вперше отримали нові докази існування кварк-глюонної плазми — стану матерії, який, за сучасними уявленнями, існував у перші миті після Великого вибуху. Для цього вчені відтворили екстремальні умови в Великому адронному колайдері, де температура перевищувала температуру в центрі Сонця більш ніж у 100 тисяч разів.
Про це пише SciTechDaily.
Дослідження показало, що кварк-глюонна плазма може виникати не лише під час зіткнення дуже важких ядер, як вважалося раніше. Ознаки цього стану матерії зафіксували також у зіткненнях значно легших ядер — кисню та неону.
Раніше фізики припускали, що для утворення такої плазми потрібні лише надважкі елементи, наприклад свинець. Нові результати поставили це уявлення під сумнів і свідчать, що екстремальний стан матерії може виникати за інших умов.
Одним із головних доказів стала втрата енергії кварками й глюонами під час проходження через плазму. Крім того, детектори зафіксували, що частинки після зіткнення рухалися не хаотично, а узгоджено, ніби поводилися як єдине середовище.
Науковці вважають, що ці результати допоможуть краще зрозуміти, яким був Всесвіт у перші миті після Великого вибуху та як із первинної матерії згодом сформувалися звичні нам частинки.