До Парижу 48 годин. Радники "коаліції охочих" обговорювали у Києві мирний план: головне

Вранці секретар РНБО та голова української переговорної команди Рустем Умєров повідомив про прибуття до Києва представників країн-партнерів. Зустріч на рівні радників з нацбезпеки анонсував президент Володимир Зеленський під час зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом.

Загалом до Києві прибути представники 15 країна, а також представники НАТО та ЄС. Від США до обговореннь онлайн долучався спецпредставник Трампа Стів Віткофф. 

Роботу переговорних команд було розділено на кілька блоків за темами.

Блок 1

Про результати роботи першого блоку розповіли його учасники - перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента України Олександр Бевз та начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.

Кислиця: головні заяви

• Ми зібрали в Києві 18 учасників - це 15 іноземних країни плюс міжнародні організації - Європейський Союз, Європейська Комісія, Європейська Рада, а також НАТО.
• Перша сесія засідання з національними радниками з питань безпеки була присвячена тому, що ми прийшлися по ключових документах, за винятком економічного документу, він буде розглядатися на другій сесії за участі прем'єра Юлії Свириденко та міністра економіки Олексія Соболєва.
• Це була сесія, де найближчі до своїх лідерів радники оцінили пророблену роботу, висловили свої загальні позиції.
• Той обсяг інформації, яку вони (радники, - ред.) отримали, він підлягає тому щоб поінформувати лідерів і протягом 48 годин ми всі зібралися в Парижі і дали, я сподіваюсь, політичне схвалення головним ключовим елементам тих документів, які ми сьогодні представили.
• Для деяких країн, хоча вони були пробрифінговані вцілому, це була перша можливість побачити повні тексти.
• Ніхто не тиснув на Україну в ході ранкової сесії.
• Документи таким чином написані, що не порушують засад конституційного ладу і суверенітету України. Деякі документи готові на 100 відсотків, деякі - на 90. І тут вже буде більше проблема з тим, яким чином в стислі сроки всі країни, які хочуть нас підтримати, можуть пройти національні процедури.

Бевз: головні заяви

• Про території і ЗАЕС - не американці наполягають на певних ультимативних рішеннях, які неприйнятні для України, наполягають росіяни.
• Сьогоднішня зустріч була присвячена тому, щоб узгодити з ними (європейцями, - ред.) позиції. Але в нас немає з ними різночитань по тому, як Україні краще захистити свої інтереси.
• Гарантії безпеки - важливо зрозуміти, як виглядає архітектура цих документів. Є багатостороння рамкова угода про гарантії безпеки, вона буде підписана Україною, США, європейськими партнерами і тими не європейськими країнами, які бажають надати такі гарантії. Наприклад, Канада, яка сьогодні присутня. Ця рамка і ув'язує те, як між собою взаємодіють всі гаранти.
• Всі розуміють, що ЗСУ - це перший рівень захисту, що є очолювані Європою мультинаціональні сили, які будуть розміщені в Україні для забезпечення безпеки в повітрі, на морі, на землі. Є американський так званий "бекстоп", який надає підтримку багатонаціональним силам.
• В чому полягає робота, яку ведуть військові - в тому, щоб деталі військового компоненту були узгоджені, як щодо гарантій від американців, так і щодо гарантій від європейців.

Гнатов: головні заяви

• Проведена двостороння робота з США на рівні генеральних штабів. Був погоджений військовий документ, він містить 4 розділи і 4 додатки. Всі ці розділи про те, яким чином будуть підтримуватися Україна, ЗСУ, забезпечення ЗСУ, їх відновлення, яким чином буде проведено моніторинг дотримання угод, які будуть реакції, якщо будуть виявлятися порушення договору.
• Зараз точно така ж робота проводиться з іншими країнами-партнерами і одним із розділів документу є діяльність коаліції охочих.

Блок 2

Про результати другого блоку - економічного, розповіли учасники - міністр економіки Олексій Соболєв та віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

Соболєв: головні заяви

• Була сесія присвячена "проспереті фреймворк" - процвітання України. Це економічна складова безпекових угод. Ми останніми тижнями з американською стороною, Світовим банком напрацьовували документ, який каже скільки необхідно капіталу, щоб відбудувати Україну, щоб Україна була самодостатня і люди поверталися. Які є джерела для цього вже сьогодні, які можуть виникнути в наступні 10 років і звідки взяти такий капітал. Воно йде разом з безпековою рамкою. Без безпеки не буде економічного процвітання.
• У нас була сесія з безпековими координаторами і цей план погодили і ми домовилися далі співпрацювати. Наступні зустрічі будуть вже в Парижі у вівторок для того, щоб напрацювати спільний план з США, Європою, Канадою і країнами нордікс.

Качка: головні заяви

• Питання економічного добробуту є в 20 пунктах (мирного плану, - ред.) одним з наріжних елементів. Є консенсус, що важливо.
• Для забезпечення економічного процвітання нам на наступні 10 років треба сконсолідувати близько 800 млрд доларів. Сюди входять кошти на компенсації збитків фізичним особам, загальна реконструкція і відновлення України, макрофінансова стабільність і бустер для економічного розвитку і для цього бустеру є орієнтир в масштабах 200 млрд доларів. В нас є чітке розуміння, що основою цієї роботи будуть також і реформи, які здійснює Україна в рамках вступу до ЄС.
• Загалом інтеграція до ЄС є одним з наріжних елементів цього пакету "процвітання". Як сам факт вступу, так і здійснення необхідних заходів, які Україна планує в рамках переговорів про вступ в ЄС.
• Щодо вступу в ЄС - є більш амбітна цифра, яка зараз обговорюється в рамках мирного плану. 2027 рік - дуже теоретично, надзвичайно рекордно, але можливо.

Блок 3

Про результати роботи третього блоку переговорів розповіли спікер парламенту Руслан Стефанчук та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Стефанчук: головні заяви

• Важлива дискусія, яка звучала - питання, які стосуються Конституції, не можуть бути питаннями ні всеукраїнського, ні якогось іншого референдуму. Питанням референдуму може бути тільки одне - чи підтримуєте ви угоду.
• Ми заходимо в операційні питання, пов'язані з проведенням референдуму. Є велика кількість нюансів - голосування військових, українців за кордоном, запрошення спостерігачів.
• Нам не потрібні вибори чи референдум будь-якою ціною, нам потрібні демократичні. Вибори і референдум будуть тільки тоді, коли вони будуть відповідати демократичним стандартам і безпековим стандартам, які існують в світі.
• Чи проводити (вибори і референдум, - ред.) в один день, чи це можливо 2-3 дні - це все буде залежати від безпекових гарантій.

Арахамія: головні заяви

• Це була зустріч не з парламентом, а з розвідкою. Питання були поки поверхневого характеру. Наприклад, чи можливо за 90 днів провести вибори та референдум одночасно. Якщо буде забезпечений сісфайєр - це можливо, потенційно, а якщо його не буде - треба обговорювати, що і яким чином буде. Це попередня розмова.
• Ми намагалися пояснити, що для українців перше питання - це гарантії безпеки.
• Внутрішній бажаний дедлайн (закону про вибори, - ред.) - до кінця лютого маємо закінчити, мати драфт, який ми можемо реєструвати і голосувати.
• Чому виникла ідея поєднати вибори президента з референдумом - у нас немає сучасного досвіду проведення референдуму. Ні організаційно, ні політично, ні економично. Щоб референдум був визнаний легітимним в ньому має взяти участь не менше 50% виборців, в реєстрі виборців було 36 млн людей, тобто 18 млн людей мають прийти на референдум. Сьогодні це недосяжна цифра. Ми втратили території, 7 млн людей за кордоном. Є багато викликів, які ми зараз маємо подолати.
• Президентські вибори - це зазвичай найбільше електоральна подія в країні, зазвичай приходять більше 10 млн людей. Поєднавши президентські вибори з референдумом є надія, що на цей референдум прийде якомога більше людей.
• Якщо буде документ, підтверджений 4 сторонами - США, Росія, Україна та Європа, тоді вивішується цей документ онлайн, 60 днів обговорюють в різних колах, потім в якийсь день приходять люди і у них два бюлетені - хто наступний президент та чи підтримуєте ви мирну угоду. На цей період має бути сісфайєр.