Сьогодні в Україні спостерігається тривожна ситуація: вартість товарів сягнула європейського рівня, а в деяких категоріях, зокрема м’ясній, молочній продукції та бакалії, ціни навіть перевищують європейські. Такий стан призводить до того, що імпортні продукти, наприклад польські, стають дедалі більш конкурентними на полицях наших магазинів, повідомляє finance.ua.
Завдяки масштабному виробництву та стабільним умовам ведення агробізнесу в країнах ЄС, їхня собівартість часто нижча, ніж у вітчизняних виробників, які працюють в умовах війни.
Експерти порівняли ціни в магазинах України, Польщі та Німеччини станом на квітень 2026 року:
- кілограм курячого філе в Україні коштував 225 гривень, в Польщі – 18,5 злотих (що становить близько 198 гривень); в Німеччині – 4,9 євро (близько 228 гривень);
- літр молока в Україні можна було купити за 54 гривні, в Польщі – за 4,1 злотих (приблизно 44 гривні), в Німеччині – за 1,05 євро (приблизно 49 євро);
- кілограм цукру коштував 39 гривень в Україні, 3,55 злотих (близько 38 гривень) в Польщі, 1,1 євро (близько 51 гривні) в Німеччині.
Рівень доступності товарів залишається важливим показником добробуту громадян. Основою для аналізу стала частка доходу, яку люди змушені витрачати на базові потреби. Було створено місячний кошик здорового харчування, що відповідає нормам споживання для дорослої людини. Розрахунки базуються на середній заробітній платі в Україні (30 356 гривень) та середніх доходах європейців на весну 2026 року.
Експерти підрахували, що в Україні на продукти для місячного раціону харчування громадяни витрачають 29,4% від середньомісячної зарплати, у Польщі – 15,2%, а у Німеччині – 7,6%.
- Енергетичний тиск. Використання промислових генераторів значно підвищує витрати на енергоносії. Це особливо відчутно для підприємств, таких як птахофабрики, м’ясокомбінати чи молокозаводи, де електроенергія потрібна безперервно.
- Залежність від імпортних матеріалів. Добрива та засоби захисту рослин, що складають 35-40% собівартості вирощування зерна та овочів, є імпортними товарами. Коливання курсів валют ведуть до подорожчання врожаїв і, відповідно, кінцевої продукції.
- Кадровий дефіцит. Мобілізація та еміграція робочої сили змушують бізнес підвищувати зарплати для збереження ключових працівників – технологів, водіїв чи вантажників. Це сприяє зростанню витрат на виробництво та доставку.
- Збільшення логістичних витрат. Внутрішні перевезення вимагають більше коштів через подорожчання пального та складнощі з маршрутами. Іноді доставити товар із Польщі дешевше, ніж організувати внутрішнє транспортування між різними українськими регіонами.
- Вплив роздрібної торгівлі. Торговельні мережі додають до цін продуктів маржинальні надбавки й маркетингові платежі, які можуть сягати 20%. У країнах ЄС ці процеси суворо регулюються державою, що допомагає зберігати ціни на стабільно низькому рівні.
Таким чином, Україна вже знаходиться в зоні європейських цін, однак рівень доходів громадян все ще залишається далеким від європейських стандартів. Цей розрив створює глибоку диспропорцію, яку відчуває кожен українець.