Швейцарія:
У благополучній і багатій Швейцарії мешканці багатоквартирних будинків користуються однією на всіх пральною машиною. Пощастить мати власну побутову техніку небагатьом – тільки власникам квартир у новобудовах. Інші змушені записуватися у чергу та дотримуватися розкладу.
Добре, якщо пральна машина хоча б одна на поверх, втім, частіше за все – одна на будинок. У тому ж приміщенні зазвичай встановлюють барабанну сушильну машину та підвісну сушку. За користування першою потрібно платити, а ось робота другої включена у комунальні платежі.
Електроенергія, витрачена у процесі прання, до квартплати, до речі, не входить. Тому перед запуском машини користувач вставляє у роз’єм індивідуальний ключ, який запрограмований так, щоб рахувати спожиту електроенергію.
Болгарія:
У болгарських квартирах дуже часто немає номерів. Тобто за документами вони є, а безпосередньо на дверях – ні. Для орієнтиру господарі вішають на дзвінок або поруч із кнопкою домофона табличку з прізвищем. Або ж “ведуть” гостей і кур’єрів так: “третій поверх, апартаменти ліві” чи “сьомий поверх, апартаменти праві”.
Нумерація будинків також не найзвичніша для іноземців. Зокрема, рахунок може йти не зліва направо, а справа наліво, а в окремих випадках – навіть без порядку!
Ще, наприклад, у столиці є паралельні вулиці, які не мають назви – тільки номер. У поєднанні з нумерацією не по порядку це може стати серйозною проблемою для приїжджих. На курортах ще більший безлад: адреса готелю може бути вказана лише як номер ділянки в кадастрі.
Італія:
Італійці – амбасадори стилю, у тому числі й у питаннях інтер’єру. Типової італійської квартири чи будинку не існує – усе робиться відповідно до побажань власника. Однак є одна відмінна риса, притаманна кожному житлу.
Зокрема, мова йде про вікно у ванній кімнаті. Без вікна ванну можна зустріти хіба що у дешевих квартирах чи готелях. Проте будь-який поважаючий себе італієць обов’язково захоче, щоб воно було. Хай навіть зовсім маленьке або щільно зашторене, але воно необхідне!