Ох і нелегко йти проти думки інших людей, якщо справа стосується чогось загальновизнаного. Наприклад, шедеврів класичної літератури чи гучних бестселерів. Але герої нашої статті знайшли в собі сили зізнатися, що всі ці книги, в яких інші душі не сподіваються, у кращому разі вони важко прочитали, а в гіршому — кинули в стіну.
Цей роман, визнаний одним із найкращих творів письменника, був включений до списку 100 найбільших англомовних романів. 2007 року книгу екранізували, у картині взяли участь титуловані зірки кінематографу.
Роман знайомить з історією юної героїні, яка руйнує життя інших людей через самовпевненість та невірну інтерпретацію подій, що вона побачила. Автор розмірковує також про роль письменника, його здатність творити долю персонажів та переписувати реальність. Однак не всі читачі готові звеличувати цей роман.
Це єдиний роман англійської письменниці Емілі Бронте. Він був опублікований у 1847 році і досі зберігає популярність у читачів, багаторазово екранізувався та адаптувався для театру.
У книзі описуються драматичні взаємини двох сімейств. Всі герої роману живуть буквально на межі і відчувають весь спектр емоцій - від бурхливої ненависті до шаленого кохання.
Роман — лауреат Пулітцерівської премії та третя робота американської письменниці. Він розповідає про дорослішання героя, який був глибоко травмований подією, яка забрав життя його матері. Роман був одностайно прийнятий критиками, а манеру розповіді та сюжет багато хто називав «диккенсівськими». Однак довкола твору через його популярність не вщухають дискусії: хтось називає «Лігту» «дитячою» літературою, хтось — романом, повним штампів.
Відразу після виходу книга молодої ірландської письменниці стала бестселером та отримала схвалення критиків. Її називають романом про міленіалів: Саллі Руні чесно та проникливо описала дорослішання персонажів у 2010-ті роки.
Проте деяким читачам головні герої припали не до смаку, оскільки видалися надто усуненими та неприємними. За книгою знято серіал, який теж здобув широку популярність.
Цей роман входить до найвідоміших творів американської літератури. Критики не були до нього доброзичливими, проте це не завадило твору стати бестселером і розійтися мільйонними тиражами по всьому світу.
Головна ідея роману у тому, що яскраво виражений індивідуалізм рухає світ уперед. Текст називають гімном на славу особистості, проте багато критиків зійшлися на думці, що персонажі роману вийшли картонними та пересічними.
Дія роману відбувається на китобійному судні під час полювання на гігантського білого кита, якого прозвали Мобі Дік. При цьому текст містить безліч відступів від сюжетної лінії, наприклад, енциклопедичні відомості, пов'язані з китами та китобійним промислом. Багато міркувань письменника також мають «друге дно», приховуючи символічне чи алегоричне значення.
Бестселер розповідає про дівчину, яка живе в ізоляції від світу у дикій природі. Тираж роману склав понад 18 млн екземплярів, що поставило її в ряд з книгами всіх часів, що найбільше продаються. Романа також було відзначено книжковим клубом Різ Візерспун, а її продюсерська компанія випустила його екранізацію.
Цей роман, написаний у готичній хорор-традиції, вважається однією з найкращих історій із привидами, опублікованими у XX столітті. Письменниця часто використовує саспенс та пов'язує містичні події у будинку з психікою головної героїні. Роман кілька разів екранізувався.
Нашумілий роман виховання, в якому розповідь ведеться від імені 17-річного юнака, а основна дія відбувається протягом одних вихідних. Книга дуже сподобалася молоді, а її головний герой, який відчуває свою відчуженість від суспільства, став своєрідною іконою підліткового бунту.
Відразу після публікації роман був тепло прийнятий критиками і заслужив безліч хвалебних відгуків. Він входить до списку 100 найкращих англомовних романів XX сторіччя.
У фентезійному романі розповідається історія молодого жителя Нью-Йорка, який вступає до секретного коледжу магії. Критики прозвали книгу «зрілішою версією „Гаррі Поттера“» та яскравим прикладом жанру міського фентезі. За романом випущено комікси.
Є два типи людей: одні вважають, що знімати кіно за книгами круто, інші скептично ставляться до подібних витівок. Обидві сторони можна зрозуміти: цікаво ж побачити на екрані сюжет улюбленої книги, але є страх, що кіношники все зіпсують.