Після спалаху блискавки грім приходить із затримкою, і за цим часом можна приблизно визначити, наскільки далеко знаходиться гроза. Простий підрахунок секунд допомагає зрозуміти, чи наближається негода.
Під час блискавки повітря навколо електричного розряду миттєво нагрівається до температури понад 30 000 °C. Через це воно різко розширюється, утворюючи ударну хвилю, яку люди сприймають як грім.
Спалах блискавки ми бачимо майже одразу, адже світло рухається зі швидкістю близько 300 тисяч кілометрів за секунду. Звук поширюється значно повільніше — приблизно 340 метрів за секунду, тому гуркіт доходить до нас через певний проміжок часу.
Саме цю різницю можна використати, щоб оцінити відстань до грози. Якщо після блискавки до грому минуло близько трьох секунд, то розряд був приблизно за один кілометр. Чим довша пауза між спалахом і звуком, тим далі знаходиться гроза.
Грім також може звучати по-різному залежно від відстані. Близький удар зазвичай різкий і короткий, тоді як далека блискавка супроводжується довгим гуркотом, який ніби розкочується по небу.
Причина такого звучання полягає у формі та довжині каналу блискавки. Звук від різних ділянок розряду доходить до людини в різний час, тому замість одного удару можна почути цілу серію гуркотів.
Наступного разу під час грози кілька секунд між блискавкою та громом можуть не лише показати відстань до негоди, а й пояснити, як саме працює це природне явище.