Він тренувався в місцях, де сім'я гралася разом.
Японець, який втратив дружину і трьох дітей під час руйнівного землетрусу в Ното на початку цього року, в пам'ять про них пробіг марафонський забіг біля їхнього будинку з їхніми фотографіями на футболці.
Про це повідомляє SCMP.
1 січня на півострові Ното в центральній японській префектурі Ісікава стався землетрус магнітудою 7,5 балів.
Найсмертоносніший землетрус в Японії від часів землетрусу в Тохоку 2011 року спричинив загибель 401 людини, поранення понад 1300 осіб і пошкодження 133 000 будинків у дев'яти префектурах.
42-річний офіцер поліції в столиці префектури Ісікава, місті Каназава, Кейсуке Ома втратив під час землетрусу свою 38-річну дружину Харуку, 11-річну доньку, 9-річного сина Тайсуке та трирічного сина Сосуке.
Вони були в будинку батьків його дружини, коли стався землетрус.
Ома вийшов на вулицю, щоб перевірити, що відбувається навколо, коли їхній будинок почав трястися, і перш ніж він зрозумів, що відбувається, зсув поховав будинок під землею і вбив усіх, хто був всередині.
Ома розповів японському телеканалу TV Asahi, що він хотів би "померти разом зі своєю сім'єю", але вирішив жити, вірячи в те, що йому "з якоїсь причини дано життя".
Через десять місяців після землетрусу Ома розповів, що 27 жовтня разом зі своєю сім'єю завершив марафонський забіг, який відбувся у Каназаві. Ома одягнув футболку з фото рідних і пробіг повний марафон за 3 години і 58 секунд.
Коли Ома зареєструвався на забіг у квітні, він не бігав марафон вже шість років. Він сказав, що зробив це заради двох своїх старших дітей, які перед смертю оновили свої найкращі результати в шкільному марафоні і виконали сімейний девіз: "Якщо є бажання, то є шлях".
Ома сказав, що його забіг був успадкуванням духу його дітей.
Він пробігав від 10 до 20 км у своєму районі, одягаючи ту саму футболку з їхніми фотографіями, щоб тренуватися перед забігом щодня. Він пробігав повз офіс дружини, парк і узбережжя, де гралася його сім'я, і знову і знову повторював у своєму серці: "Ось він я".
Ома сказав, що коли він закінчив марафон, він чув, як його сім'я хвалила його з небес, кажучи: "Ти такий гарний".
Хоча він сказав, що все ще перебуває в глибокій жалобі за своєю сім'єю, він знав, що повинен продовжувати жити далі заради них: "Це не лише моє життя. Я не можу завжди жити минулим".