Понад 5000 років тому представники культури Лянчжу у стародавньому Китаї створювали з людських кісток чаші, маски та інші вироби, функція яких залишається загадкою.
Під час розкопок археологи виявили понад 50 кісткових фрагментів, змішаних із керамічними уламками та рештками тварин, повідомляє Live Science.
Сліди розколювання, шліфування і свердління на кістках свідчать, що їх обробляли спеціальними інструментами. Радіовуглецевий аналіз показав, що артефакти датуються періодом між 3000 і 2500 роками до нашої ери.
Біологічний антрополог Джунмей Савада з Університету охорони здоров'я та добробуту Ніїгати вважає, що велика кількість незавершених предметів серед сміття може вказувати на відсутність поваги до померлих.
"Той факт, що частина кісток була викинута, свідчить про брак шани до мертвих", - прокоментував він.
Дослідники не виявили ознак насильницької смерті чи навмисного розчленування. На їхню думку, обробку проводили після природного розкладання тіл.
Найпоширенішими знахідками стали черепи, перетворені на предмети побутового чи ритуального призначення. Чотири черепи були розрізані горизонтально, утворюючи "чаші черепа", ще чотири - вертикально, утворюючи маскоподібні об'єкти.
"Подібні чаші раніше виявляли у похованнях заможних осіб, що може свідчити про їх релігійне або символічне значення", - зазначив Савада.
Окрім цього, археологи натрапили на череп із отворами на потилиці та навмисно сплющеною щелепою. Подібні артефакти раніше не знаходили, що робить знахідки абсолютно унікальними.
"Ми припускаємо, що розвиток міського життя вплинув на зміну ставлення до тіл померлих. Можливо, зустрічі з "іншими" культурами стали поштовхом до таких практик", - додав Савада.
Науковці дійшли висновку, що обробка людських кісток у культурі Лянчжу з'явилася раптово, тривала близько двох століть і згодом повністю зникла.
Біоархеолог Елізабет Бергер з Каліфорнійського університету в Ріверсайді припускає, що ці кістки могли сприйматись як звичайне сміття, що відображало знеособлення людини у перших міських суспільствах.
"Жителі Лянчжу почали ставитися до людських тіл як до інертного матеріалу. Але залишається незрозумілим, що саме стало причиною появи цієї традиції і чому вона зникла через кілька століть", - заявила Бергер.
Дослідники сподіваються, що подальші розкопки дозволять з'ясувати, коли саме відбувалась обробка кісток і яку роль ці артефакти відігравали у соціальному житті неолітичного Китаю.