Все почалося із запрошення на його 98-й день народження.
У США 98-річний чоловік одружився із 96-річною коханою.
Про це повідомляє The Washington Post.
Бернард Снайдер і Джо Картрайт – обидва овдовілі – живуть в одному будинку для літніх людей в Остіні. Знаючи її декілька років, Снайдер почав закохуватися в Картрайт. Він набрався сміливості і запросив її на свій день народження в січні, і, на його радість, вона прийшла. Він також запросив двох її подруг, щоб збільшити шанси на те, що вона прийде.
"На його дні народження я чітко усвідомлювала, що він постійно дивиться на мене", - пригадала Картрайт.
Коли пізніше Снайдер зізнався двоюрідному братові, що закохався в Картрайт, той закликав його зробити свій крок. Він мав бути сміливішим, ніж просте запрошення на день народження.
"Якщо ти зацікавлений у цій молодій жінці, подаруй їй квіти і морозиво", - згадував він пораду кузена.
Бернард дослухався до поради і залишив під дверима Картрайт букет троянд і ванночку шоколадного морозива, яке розтануло до того часу, як вона повернулася додому. Через декілька годин він прийшов, щоб переконатися, що вона їх отримала.
"Я дивувалася, хто в світі залишає морозиво під дверима", - поділилася Джо.
Тим не менш, вона була схвильована такою увагою. Вона подякувала своєму шанувальнику і поцілувала його в щоку.
"Ну, це мене зачепило", - сказав Снайдер.
Між ними несподівано пролетіли іскри – жоден із них не очікував, що матиме другий шанс на кохання, особливо в такому віці.
Картрайт була заміжня 67 років, і після смерті чоловіка 2014-го вона не думала про побачення. 2017 року вона переїхала до Вестмінстера, спільноти людей літнього віку, приблизно в той самий час, коли приїхав Снайдер із дружиною. Дружина Снайдера, з якою він був одружений 73 роки, померла в липні 2023-го після тривалої хвороби.
"Мені було самотньо", - сказав Бернард, ветеран Другої світової війни, додавши, що він рідко спускався на вечерю. Замість цього він їв на самоті у своїй кімнаті.
Коли дружина Снайдера була ще жива, Картрайт помітила, як добре він до неї ставився: "Я була приголомшена тим, якою ніжною, доброю людиною він був до неї".
Снайдер сказав, що він не розглядав перспективу знову знайти кохання, поки не помітив Джо у міському ресторані курятини через декілька місяців після смерті дружини.
"Я побачив, як вона дивиться на великий шматок курки, - розповідає Снайдер. Вона не знала, що з ним робити; їй потрібна була чиясь допомога".
"Я ніколи в житті не бачила нічого подібного", - сказала Картрайт, пояснюючи, що курка здавалася занадто великою, щоб з нею можна було впоратися.
З якоїсь причини Снайдеру було приємно спостерігати за тим, як Картрайт змагається впоратися з курчам, і саме тоді він закохався. Через декілька тижнів він запросив її на свій день народження. Потім були квіти та морозиво, а потім декілька побачень за вечерею. Усе швидко стало серйозним.
"Мені подобалося з нею вечеряти, і ми, здавалося, ставали все ближчими і ближчими", - сказав Бернард. "Я ніколи не думав, що закохаюся в когось знову. Коли ти одружений 73 роки, ти не думаєш, що є ще хтось, кому ти можеш бути цікавий".
Окрім спільних обідів, вони із задоволенням гуляли подвір'ям та займалися спортом. Снайдер, який тренується тричі на тиждень, почав приводити Картрайт до спортзалу. Чим ближче вони ставали, тим більше Снайдер був переконаний, що натрапив на особливі стосунки. За його словами, це було більше, ніж дружба і зручність. Це були стосунки справжнього кохання та взаємної поваги.
"Вона найтепліша, найдобріша людина з усіх, кого я коли-небудь бачив", - сказав Снайдер про Джо.
Безсоромно закоханий, Снайдер не боявся розповісти про свої почуття до Картрайт решті пенсіонерів. Він не мав жодних проблем з публічними проявами прихильності.
"На початку стосунків цей милий чоловік, серед людей, підійшов до мене, коли я встала з-за столу, і просто поцілував мене просто там, на очах у всіх цих людей", - пригадала Картрайт.
Через декілька місяців після того, як вони почали зустрічатися, коли їхні стосунки стали більш серйозними і вони проводили більше часу разом, Снайдер запропонував одружитися.
"Ми вже на схилі віку, але все ще кохаємо одне одного", - сказав Бернард, додавши, що відчуває, що йому недостатньо просто бути разом. Він хотів зробити це офіційно.
"Це було останнє, про що я думала", - сказала Картрайт, яка спочатку не була прихильницею одруження. "Ми справді закохалися. Я не знала, що це може повторитися".
У липні вони вирішили зібрати свої сім'ї разом – Картрайт і Снайдер мають по троє дітей – щоб обговорити ідею одруження.
"Ми відчували, що повинні поговорити з ними", - сказала жінка, додавши, що вони хотіли бути особливо чутливими до дітей Снайдера, які втратили матір близько року тому.
Коли вони сказали своїм спільним дітям, що у них є новини, син Картрайт жартома запитав: "Ти вагітна?".
Хоча вони були дещо шоковані, на полегшення подружжя, їхні сім'ї схвалили їхній план одружитися.
"Я була надзвичайно схвильована", - сказала Донна Снайдер, одна з трьох дочок Снайдерів. "Мій тато був найвідданішим чоловіком, і це був дійсно важкий кінець життя для моєї мами і для нього, який піклувався про неї. Я не могла уявити собі нічого прекраснішого, ніж мати друге кохання. Я думаю, що це допоможе їм обом прожити довше. Безумовно, це допоможе їм насолоджуватися життям повною мірою".
Діти Картрайт також погодилися. "Ми полюбили їх миттєво", - сказала Кетрін Тодд. "Бернард такий милий, і у нього просто чудові доньки. Вони були дуже привітні до мами".
Так почався процес планування весілля. Вони визначилися з датою весілля 1 листопада і вирішили провести церемонію в альтанці Вестмінстера, а бенкет – у залі будинку для літніх людей. На церемонію вони запросили близько 40 гостей – переважно близьких родичів і декількох друзів, а на приймання – 130 осіб.
Снайдер – єврей, а Картрайт - протестантка. Пара хотіла провести міжконфесійну церемонію, на якій були б присутні і рабин, і пастор, але пастор неправильно зрозумів час початку церемонії і запізнився, тому рабин провів церемонію самостійно.
Коли Снайдер розбив келих – єврейська весільна традиція – всі аплодували. Їхній пізній шлюб також приніс радість співробітникам і мешканцям усього будинку для літніх людей.
Через два дні після весілля Гейл Адармес, дочка Картрайт, взяла новоспечене подружжя відвідати могили їхніх покійних чоловіка і дружину. Вони принесли по квітковій композиції, що залишилася з весілля, для кожного з них. Це була ідея Снайдера.
Пара сказала, що їхнє подружнє життя поки що чудове. "Ми кохаємо одне одного з кожним днем все більше", - сказала Джо.
Подружжя сподівається, що їхня історія нагадає людям про те, що ніколи не варто ставити хрест на коханні. "Надія є", - каже Картрайт. "Ми хочемо, щоб кожен мав те, що маємо ми".