Супутник Сатурна Енцелад знову опинився в центрі уваги вчених — нове дослідження посилює гіпотезу, що ця крижана сфера може бути придатною для життя. Результати, оприлюднені групою Нозаїра Хаваджі з Вільного університету Берліна, ґрунтуються на повторному аналізі даних, отриманих апаратом Cassini, який працював на орбіті Сатурна у 2004−2017 роках.
Ще у 2005 році Cassini виявив, що з тріщин на південному полюсі Енцелада безперервно вириваються гейзери водяної пари та крижаних частинок, які утворюють розріджене кільце Е планети. У новій роботі дослідники використали зразки «свіжого» матеріалу, зібраного під час швидкісного прольоту зонда над поверхнею місяця, що дозволило виключити вплив радіаційних змін, які могли спотворити результати попередніх аналізів.
Раніше дані Cassini свідчили про наявність солей натрію, що вказує на існування підповерхневого океану рідкої води, який контактує зі скелястим ядром. Подальші вимірювання, зокрема коливання обертання Енцелада, підтвердили, що його крижана оболонка відокремлена від надр, а отже, океан може охоплювати всю планету. Цей океан, за словами вчених, підігрівається припливними силами Сатурна, які запобігають повному замерзанню води.
За допомогою мас-спектрометрії фахівці визначили склад хімічних речовин у зразках. Вони виявили органічні сполуки, включно з амінами — попередниками амінокислот, з яких формуються білки. Також знайдено великі макромолекули, чия природа поки не встановлена через обмеження приладів Cassini. Серед ключових елементів життя на Землі — вуглець, водень, азот, кисень і фосфор — усі, окрім сірки, вже підтверджені у складі викидів.
Особливу увагу дослідники приділили джерелам енергії, необхідним для життя. Світло для фотосинтезу у темному океані Енцелада відсутнє, однак там можуть існувати гідротермальні джерела, подібні до тих, що живлять життя у глибоких океанах Землі. Велика кількість водню та вуглекислого газу, знайдених у зразках, свідчить, що в надрах супутника можуть діяти хімічні реакції, які підтримують мікроорганізми.
Європейське космічне агентство (ESA) вже планує місію до Енцелада у 2040-х роках, яка має виконати проліт, а можливо — й посадку на його поверхню. Оснащена сучаснішими приладами, вона шукатиме прямі ознаки життя у викидах гейзерів. І хоча шлях потенційних мікроорганізмів із глибин океану до космосу може бути тривалим, дослідники вважають, що навіть одна бактеріальна клітина, захоплена у крижану частинку, буде помітна для приладів нового покоління.