Людство не має технологій для польотів швидше за світло, тому єдиним реалістичним варіантом міжзоряних подорожей залишаються кораблі поколінь. Саме такою концепцією є проєкт «Крізаліс» (Chrysalis), розроблений архітектором Джакомо Інфелізе та командою інженерів.
За задумом авторів, довжина корабля становитиме 58 км — масштаб, що перевищує розміри цілих міст. Такий простір потрібен для створення штучної гравітації, виробництва їжі, кисню й води, а також для розміщення термоядерного двигуна на гелії-3 та дейтерії. Реактор поки існує лише в теорії.
Оскільки політ до Проксими Центавра b триватиме близько 400 років, «Крізаліс» задуманий як самодостатня цивілізація. На борту передбачені школи, лікарні, бібліотеки, сільськогосподарські угіддя та штучні ліси. Для підтримки соціальної стабільності екіпаж проходитиме психологічний відбір ще на Землі, а керувати складним суспільством допомагатиме штучний інтелект.
Місія має високі ризики: це подорож лише в один бік. Якщо планета виявиться непридатною для життя, повернення не буде можливим. Крім того, за кілька століть технології корабля неминуче деградують, а внутрішні соціальні системи можуть ослабнути.
Попри те, що «Крізаліс» залишається теоретичним проєктом, він нині вважається однією з найбільш деталізованих концепцій міжзоряного ковчега, яка окреслює потенційний шлях людства до першої позасонячної колонії.