На саміті ЄС 1 жовтня не було досягнуто прогресу у видачі Україні кредиту в розмірі 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Про причини такого рішення пише The Financial Times.
Головний супротив пропозиція отримала від трьох країн. Бельгія відмовилася зняти раніше висловлене заперечення, а Франція та Люксембург висловили занепокоєння щодо правових наслідків.
За підсумками обговорення лідери Євросоюзу дійшли висновку, що, хоча вони готові прийняти загальний принцип, комісії необхідно додатково дослідити правові та фіскальні наслідки.
Такий підсумок зустрічі в Копенгагені означає дуже низьку ймовірність того, що комісія представить лідерам ЄС офіційну юридичну пропозицію, коли вони знову зустрінуться через три тижні в Брюсселі.
Бельгія, чия державна скарбниця отримувала вигоду від податкових надходжень з російських активів, що зберігаються у місцевій фінансовій установі Euroclear, тепер вимагає від Європейського Союзу "взаємно" розподілити ризики та забезпечити правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти країни.
Люксембург в особі свого прем’єра заявив, що "не можна просто так забрати щось, що належить іншій державі" і висловив занепокоєння можливістю того, що Росія не поверне борг.
Тим не менш, серед учасників саміту існує згода продовжувати роботу над цим питанням. Як відзначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зацікавлені країни "повинні набагато детальніше пропрацювати повну пропозицію".
Окремо міністри фінансів G7 домовилися, що вони "скоординовано використовуватимуть повну вартість російських суверенних активів, іммобілізованих в їхніх юрисдикціях, щоб припинити війну та забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні".