Звідки Росія бере іноземні деталі для ударних дронів: в ОП дали відповідь

Стало відомо, звідки Росія бере іноземні деталі для ударних дронів.

Про це повідомили в офісі президента.

Міжнародна робоча група із санкцій проти Росії, яку очолюють керівник Офісу президента Андрій Єрмак та директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI) Посол Майкл Макфол, вивчила 174 іноземні компоненти, вилучені з трьох моделей БПЛА, які використовують російські війська на полі бою.

Зокрема, російська армія регулярно застосовує три основні моделі безпілотників: «Шахед-136/131», «Ланцет» та «Орлан-10». Разом з тим Росія в процесі виготовлення БПЛА все ще значною мірою покладається на компоненти іноземного виробництва, зокрема мікроелектроніку.

Згідно з дослідженням Міжнародної робочої групи, основним постачальником критично важливих компонентів для російських дронів є Китай, на який припадає 67% поставок, причому 17% з них проходять через Гонконг. На Туреччину та Об'єднані Арабські Емірати припадає 5% та 2% компонентів відповідно. Також у дронах були виявлені складові, що виробляються в Японії, Республіці Корея, Швейцарії та інших країнах, зокрема це процесори, мікросхеми, транзистори та інші життєво важливі компоненти.

Водночас, згідно зі звітом Міжнародної робочої групи, багато деталей можна отримати через загальнодоступні платформи, що ускладнює регуляторний нагляд.

Враховуючи це, експерти групи закликали виробників робити більше для запобігання доступу Росії до їхньої продукції в обхід економічних санкцій.

«Росія активно використовує дрони для масованих атак на інфраструктурні, цивільні та військові об'єкти в Україні, тому дуже тривожно бачити, що важливі компоненти для виробництва ворожих БПЛА походять з різних держав, у тому числі з країн – союзників України. Це питання вимагає нашого спільного негайного реагування. Мають бути вжиті комплексні заходи, щоб запобігти використанню агресором критично важливих компонентів для продовження військових дій на українській землі», – наголосив Андрій Єрмак.

Зокрема, запропоновано погоджувати списки санкцій між країнами-партнерами, уніфікувати переліки товарів подвійного використання на основі кодів Гармонізованої системи та розширити категорії товарів, що підпадають під санкції, на основі кодів Гармонізованої системи.

Також компанії мають розробити чіткіші інструкції щодо дотримання вимог законодавства. Рекомендується посилити співпрацю між виробниками та органами влади для покращення дотримання санкцій та впровадження ефективних обмежувальних заходів. Крім того, уряди мають провести розслідування щодо відомих компаній, які не дотримуються санкційної політики.

На думку експертів, необхідне ефективніше використання існуючих інституцій та механізмів. Зокрема застосування механізмів боротьби з відмиванням грошей (AML) може посилити заходи щодо експортного контролю, оскільки обхід санкцій часто має схожі схеми з відмиванням грошей. Застосування методів боротьби з відмиванням грошей до експортного контролю є цінним для виявлення структур у третіх країнах, які важливі для виробництва та експорту військової продукції до Росії, особливо якщо виробництво відбувається за межами коаліції, яка ввела санкції.

«Звіт робочої групи Єрмака-Макфола є закликом до дій щодо посилення міжнародного співробітництва. Оскільки ми орієнтуємося в цьому складному ландшафті, обмін інформацією та співпраця між країнами коаліції набуває першочергового значення. Працюючи разом, ми можемо ефективно застосовувати санкції та посилювати спостереження, щоб стримувати несанкціонований потік критично важливих технологій», – каже радник керівника Офісу президента України, секретар Міжнародної робочої групи із санкцій проти Росії Владислав Власюк.