У четвер, 10 грудня, в Миколаївській ОДА відбулася нарада, на якій обговорили конфлікт довкола Олександрівського водосховища. Участь у засіданні взяли всі сторони конфлікту: громадськість міста Южноукраїнська (зокрема два колишні міські голови – Євген Квасневський та Андрій Стулін), засновник і директор фірми «Антіна», яка оформила режим спеціального товарного рибного промислу на водосховищі (рибалки переконані, що фактично йдеться про «передачу водойми в оренду»), представники Миколаївської рибоохорони, а також низки громадських організацій.
Значну увагу приділили й масштабній акції южноукраїнських рибалок, що набула широкого розголосу: в суботу на кілька годин було перекрито трасу загальнодержавного значення Миколаїв – Ульянівка. Від імені громадськості Южноукраїнська на нараді переважно виступав Володимир Бевз – саме він розповів, як розвивався конфлікт і що спонукало місцевих активістів до такого, відверто кажучи, радикального кроку.
- Серед рибалок у місті почали ширитися розмови про те, що на води Олександрівського водосховища зайшло невідоме підприємство, яке браконьєрськими методами виловлює рибу. Чому браконьєрськими? Тому що використовують сітки, які знищують рибні ресурси нашого водосховища, - зазначив Бевз.
Крім того, за його словами, рибалки «почали скаржитися, що їх із водосховища виганяє якась озброєна охорона».
Громадські активісти звернулися до представників ТОВ «КООП «Антіна» та запропонували зустріч біля Палацу культури «Енергетик», щоб з’ясувати, хто вони, на підставі яких документів діють і з якими намірами прийшли на цей водний об’єкт. Однак, як стверджує Бевз, представники фірми спілкувалися з учасниками зустрічі в ультимативній формі – мовляв, «ловитимуть рибу й ні в кого не питатимуть, бо вони чи не власники цієї водойми».
Оскільки отримати документи щодо діяльності ТОВ «КООП «Антіна» не вдалося, Бевз звернувся до Вознесенського райвідділу поліції із заявою про те, що невідомі здійснюють браконьєрський вилов риби. Наступного дня документи в нього вже були, він уважно їх вивчив і, за його словами, виявив низку невідповідностей.
Як зазначив Бевз, існують Правила експлуатації Олександрівського водосховища. Водний кодекс України визначає, що порядок його використання регламентується саме цими правилами. У самих правилах вказано, що водосховище перебуває в окремому користуванні Південно-Української АЕС. Також визначено три режими його використання – водопостачання, рекреація та потреби гідроенергетики.
- Щоб можна було видати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, цей об’єкт має мати статус рибогосподарського. Але оскільки в правилах це не передбачено, він не може бути віднесений до категорії рибогосподарських водних об’єктів, - стверджує Володимир Бевз.
Вважаючи, що мало місце порушення закону, громадський активіст звернувся також до обласної прокуратури з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто видав «Антіні», на його думку, незаконний дозвіл. Він неодноразово наголошував, що ні від влади, ні від правоохоронних органів не отримав чіткої відповіді чи реакції. Це, за його словами, лише посилило невдоволення южноукраїнських рибалок і стало поштовхом до перекриття траси як до єдиного способу привернути увагу до проблеми.
Голова обласної ради Вікторія Москаленко намагалася пояснити, що кожен орган влади діє в межах своїх повноважень і не варто очікувати від них більшого, ніж вони можуть зробити. Вона також зауважила, що ніщо не заважає громадськості звернутися до суду з цивільним позовом і домогтися розірвання договору або скасування погодження, яке вони вважають незаконним.
Андрій Стулін, своєю чергою, висловив думку, що судові процеси можуть тривати роками, а вирішувати проблему потрібно вже зараз.
- Якщо ми почнемо з порушення закону, нічого доброго з цього не вийде – ні у вас, ні у них, - відповіла йому голова облради.
Перший заступник голови облради Михайло Соколов, який фактично модерував нараду й періодично стримував емоції громадськості, закликав Бевза та його прихильників «злізти з броньовика» і не намагатися «діяти з позиції сили та шантажу». Звучали й застереження, що вимагати покарання за порушення закону можна лише тоді, коли сам його не порушуєш, а перекриття траси – це також порушення.
Водночас представники южноукраїнської громади неодноразово натякали, що їхня акція могла бути значно масштабнішою та мати серйозніші наслідки, якби обурення людей не вдалося стримати.
- Якщо люди ходили пішохідним переходом, то лише тому, що ми їм сказали: «Хлопці, це найкраще, що ви можете зробити», - зазначив ексмер Южноукраїнська Андрій Стулін.
Володимир Бевз додав:
- Якби ми провели агітацію, там було б не 300 людей, а кілька тисяч. Люди не знали, що ми виходимо на дорогу – ні у Вознесенському, ні в Доманівському районах, ні в прилеглих селах. Ми боялися поширювати інформацію про мітинг, бо понад 500 осіб – це вже некерований натовп. Коли ми зібралися біля Будинку культури, люди сказали: «Пішли їх знесемо». Але ми відповіли: «Не будемо цього робити, бо є закон, ми віримо нашій державі, яка захищає людей через закон, і чекатимемо вирішення питання»...
Головні вимоги южноукраїнських активістів – провести «чесне службове розслідування щодо органу, який видав цей дозвіл», очистити Олександрівське водосховище від браконьєрів і скасувати режим рибогосподарської експлуатації, який отримала фірма «Антіна».
Підсумком зустрічі стала обіцянка Вікторії Москаленко, що обласна рада ініціює перевірку законності всіх рішень, пов’язаних із Олександрівським водосховищем. Також із керівництвом Миколаївської рибоохорони досягнуто домовленості: у разі виявлення на водоймі осіб, які займаються браконьєрством, активісти звертатимуться безпосередньо до них і спільно діятимуть для виявлення та затримання порушників.