Запах тіла може змінюватися через харчування, фізичні навантаження, рівень стресу або особливості гігієни. Водночас різкі, незвичні чи стійкі запахи інколи сигналізують про порушення в роботі організму.
Лікарка звернула увагу на кілька характерних змін, які можуть бути пов’язані із захворюваннями.
За гіпертиреозу — надмірного вироблення гормонів щитоподібної залози — часто спостерігається підвищене потовиділення. Пот може мати кислуватий запах, що пов’язано з прискореним обміном речовин.
Запах ацетону або солодкувато-фруктовий аромат від тіла чи з рота може свідчити про порушення рівня глюкози в крові. У деяких випадках це є ознакою кетоацидозу — небезпечного стану, за якого в організмі накопичуються кетонові тіла через використання жирів як основного джерела енергії.
При порушеннях роботи печінки або нирок іноді з’являється специфічний запах, який нагадує аміак або навіть відбілювач. Це пов’язано з накопиченням токсичних речовин, які організм не встигає виводити.
Зміни рівня статевих гормонів впливають на роботу потових і сальних залоз. Це може змінювати запах тіла, зокрема:
у підлітковому віці — через гормональну перебудову;
у жінок під час менопаузи — внаслідок припливів і нічної пітливості.
Запах аміаку — може відчуватися від шкіри або з дихання і бути пов’язаним із патологіями печінки чи нирок.
Запах оцту — якщо він з’являється без очевидних причин і за належної гігієни, це може вказувати на ендокринні порушення, туберкульоз або дефіцит вітаміну D.
Фахівці радять не ігнорувати зміну запаху тіла, якщо вона супроводжується іншими симптомами — різким схудненням, слабкістю, прискореним серцебиттям, постійною спрагою чи підвищеною втомлюваністю. У таких випадках необхідно звернутися до лікаря для обстеження та своєчасного лікування.
Раніше нами були зібрані найнебезпечніші випадки, у яких слід негайно звернутися до лікаря.