Річка міліє, мешканці пониззя Південного Бугу потерпають. Що робити та хто винен? Ці питання вже декілька років поспіль дають привід опонентам Південноукраїнського енергокомплексу звинувачувати у всіх бідах енергетиків. Насправді ж ця ситуація глобального масштабу і вирішувати її необхідно всім людством. А от гідрооб`єкти філії «ВП ПАЕС», як це не парадоксально, навпаки, несуть соціально-рятувальну місію для мешканців низового побужжя.
Останні 25 років клімат стрімко змінюється, загальна температура на Землі зростає, стверджують кліматологи. Аномальні явища, як от сніг в Африці чи Австралії або повені в Європі вже навіть не шокують. Потерпає й Україна: буревії, зливи, град – цього літа було всього. Та найбільше дошкуляє посуха, особливо на півдні. У липні фахівцями гідрометеорологічної станції «Озерна» відділу охорони навколишнього середовища філії «ВП АЕС» була зафіксована максимальна температура атмосферного повітря 36,8℃ (у 2024 році максимум сягнув 40,1℃). Середньомісячна температура повітря склала 25,9℃, що на 2,5℃ вище за норму (23,4℃). Випало 41,8 мм опадів, це у 1,3 рази менше за норму (53,8 мм). І така тенденція – спека та мала кількість опадів зберігається протягом багатьох років, що, звісно, негативно впливає на гідрологічний режим річки Південний Буг.
Україна обмежена у водних ресурсах. Об’єм річкового стоку, що припадає на одного жителя, один з найнижчих серед країн Європи. Найскладніші умови з водозабезпеченням саме на півдні країни, зокрема в басейні річки Південний Буг. За рахунок його водних ресурсів разом з водосховищами забезпечується водопостачання на території, де мешкає майже 3 мільйони жителів. Загальний об’єм водоспоживання становить 250 мільйонів м³, з якого майже половина - безповоротного використання.
Зі 188 водосховищ та 8005 ставків у басейні Південного Бугу тільки 11 водосховищ використовують для регулювання стоку в маловодні роки. 10 — для забезпечення водогосподарських потреб у верхній та середній частинах басейну річки і лише одне – в нижній, на Миколаївщини. Це Олександрівське водосховище.
Залежність мешканців регіону від Південного Бугу зростає. З повномасштабною війною, окупацією частини Херсонської області, підривом дамби Каховської ГЕС практично без води залишився Миколаїв, який живився з Дніпра. Рішення знайшли: наразі реалізується масштабний проєкт – прокладання водогону від Нової Одеси до обласного центру. Він має вирішити проблему вододефіциту для міста. Але чи здатен Південний Буг задовольнити всі наші потреби?
Олександрівське водосховище має величезне соціально-побутове значення. Воно слугує своєрідним водним акумулятором. У повноводні весняні місяці дає можливість накопичувати запас води, а в меженний період - забезпечувати санітарний попуск і частково зменшити вододефіцит у пониззі Бугу.
Зараз дозволений рівень Олександрівського водосховища становить 16 м над рівнем моря, його корисний об’єм 21 млн м³. З них 13,8 млн м³ може бути використано на задоволення водогосподарських потреб Миколаївщини.
Олександрівське водосховище – один з об`єктів Каскаду ГЕС-ГАЕС філії «ВП ПАЕС». Згідно з нормативними документами, попуск води в нижню течію (нижче гідроспоруд Олександрівського гідровузла), повинен дорівнювати 17,0 м³/с. Проте, зважаючи на стійке і довготривале (з 2004 року до нині) зниження водності річки Південний Буг, Міжвідомча комісія під головуванням Державного агентства водних ресурсів України ухвалила рішення про зниження санітарного попуску для гідроспоруд ОГЕС до 12,1 м³/с, а при досягненні відмітки 15,20 м дозволила забезпечувати витрати води в нижньому б`єфі в розмірі 9,5 м³/с.
За даними, зафіксованими фахівцями на гідропосту «Костянтинівка» у липні середня витрата води по Південному Бугу склала всього 4,0 м³/с. Тобто, завдяки накопиченим в Олександрівському водосховищі запасам води гідроенергетики забезпечують санітарний попуск. Якщо цього не робити, то рівень води в річці опуститься нижче критичної позначки. Не зможуть працювати системи питного водозабору насосних станцій Вознесенська та інших населених пунктів нижче за течією. Без водопостачання можуть залишитись десятки тисяч людей.
Існує й інша загроза – захід до русла річки солоної води з Дніпровсько-Бузького лиману. А це вже ймовірність виникнення екологічної катастрофи.
Олександрівське водосховище руслове. Воно розташоване у природному глибокому каньйоні, що дає можливість підняти рівень води. Це не завдасть значної шкоди довкіллю, проте у меженний період значно покращить ситуацію з водозабезпеченням населених пунктів, розташованих нижче за течією.
Наразі дозволений рівень становить 16,0 метрів, пропонується підняти його до 20,7. Збільшення об`єму Олександрівського водосховища дасть можливість накопичити 46 млн м³ корисного об’єму води й спрацьовувати її в період літньо-осінньої межені, щоб у повному обсязі забезпечувати водогосподарчі потреби області та санітарно-екологічний попуск. Та заповнення водосховища - процес повільний, може тривати не один рік. Акумулювати воду можна лише в період водопілля. З огляду на кліматичні зміни, воно буває навіть не кожної зими. Тож якщо мешканці півдня Миколаївщини хочуть пити завтра, рішення про підвищення рівня Олександрівського водосховища потрібно приймати вже сьогодні.
Нагадаємо, спостереження за радіаційною обстановкою на Південноукраїнській АЕС здійснюється за допомогою постів автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО).
Також раніше ми писали, що в АТ «НАЕК «Енергоатом» та філії «ВП «Південноукраїнська АЕС» підтримують і стимулюють молодих працівників.