Попит на генератори різко зріс у Миколаєві вже з перших днів війни, коли стало зрозуміло, що в будь-який момент електрика може зникнути.
Про це в інтерв’ю “Новинам-N” розповіли фахівці компанії “DAS-Інструмент”, яка працює в Миколаєві з 2013 року та спеціалізується на продажу та ремонті бензинового та дизельного обладнання.
- Раніше це був такий собі “зимовий товар”. Люди готувалися до зими, і сплеск продажів та звернень до нас завжди був перед зимою. Це було пов'язано з тим, що взимку зазвичай іноді відбуваються перебої з електрикою: різні аварії на комунікаціях, зледеніння, обрив проводів. У селах та маленьких містечках це було актуально, коли були стихійні лиха і люди у таких селах та містечках готувалися перед зимою до цього – закуповували генератори, а якщо вони вже були, ремонтували їх. У місті це актуально було лише для будівельних організацій, які працювали на виїзді та підключення до централізованого електропостачання не мали, - каже керівник відділу продажів фірми “DAS-Інструмент” Андріан Слободяніков.
Кількість генераторів, яку продавали до війни, складала десятки. Порівняно із нинішніми обсягами, це дуже небагато.
Підвищений попит на генератори пішов, тільки-но почалася війна. Весь запас генераторів, який був на підприємстві, продали за кілька днів. Ще більший сплеск почався наприкінці 2022 року, коли пішли перші удари по об'єктах енергетики та почалися відключення світла.
- Ніхто до цього не був готовий. І був дефіцит генераторів, стався різкий сплеск їхньої вартості. У нас був невеликий запас генераторів, і він «вимився» буквально за два-три дні. І тут же з'явилися гравці, які або купили ці генератори, або ті самі генератори, які ми купували, умовно кажучи, за 100 доларів, вони виставили за 700. Ми в ці ігри не грали, ми грали по-чистому. Були певні запаси генераторів, і за якою ціною вони на той момент у нас йшли, за тією ми їх і продавали. Зрозуміло, що вони закінчилися дуже швидко. Був момент, коли у нас взагалі у продажу не було генераторів, і в Україні їх можна було купити лише за завищеною ціною. Це був якийсь період, доки великі гравці знову не завезли їх за нормальними, не спекулятивними цінами, - каже Андріан Слободяніков.
Звичайно, що якщо збільшуються обсяги продажів такої техніки, то збільшуються й обсяги ремонту. І виросли вони, за словами Слободянікова, навіть не в рази, а у десятки разів. Сплеск по ремонту був дуже великий.
- У нас у черзі на ремонт стояло 100 генераторів. Можете собі уявити? У нас тоді ремонтом генераторів займалися чотири особи. Якщо у звичайній ситуації наш співробітник робив один-два генератори на день, то тут привозили по 25, по 30 за день. Треба було працювати у дві-три зміни. Вони просто не встигали? - додає керівник сервісного центру «DAS-Інструмент» Дмитро Гречишкін.
Через брак робочих рук клієнтам у ремонті генераторів не відмовляли, але проблеми, пов’язані із термінами цього ремонту, виникали.
- Зрозуміло, що коли свій генератор приносить мешканець приватного будинку, у нього немає світла, зламався генератор і він нас просить – швидше відремонтуйте. А слідом за ним приходять військові, кажуть – швидше, будь ласка, бо нам треба виїжджати. Зрозуміло, ми намагалися йти назустріч, якщо бачили, що людині це реально потрібно. Але бувало, що й тиждень доводилося чекати, й два тижні. І це при тому, що ми буквально зі шкіри лізли, щоб якось прискорити цей процес. А робити абияк, аби зробити – не в наших правилах, - каже Дмитро Гречишкін.
Він зізнається, що був би і радий набрати більше людей. Але той, хто прийде і ремонтуватиме, “повинен знати цю справу”. А фахівців конкретно із ремонту генераторів спеціально ніхто не готує.
- Є там різні «народні умільці» – на колінах ремонтують, у тих же гаражах. Працювала людина, припустимо, на СТО, машини ремонтувала – вона приблизно розуміє принцип роботи генератора, двигуна внутрішнього згоряння, тому бере і робить. Але знову ж таки – жодної гарантії вона не дає. І є нюанси, які цей народний умілець може не знати. Після такого кустарного ремонту люди все одно приходять до нас. І нам доводиться виправляти помилки, яких, якби генератор був принесений до нас спочатку, там би й не було, - каже Дмитро Гречишкін.
Повну версію інтерв’ю читайте ТУТ.