Українська команда Rating Group започаткувала технологію сімейних опитувань Family 360°, в центрі яких знаходиться дитина. Що ж стало з них відомо?
Про результати опитування, яке охопило 1,5 тисячі дітей, підлітків віком 10-18 та їхніх батьків, команда розповідає у власному прес-релізі.
Зазначається, що восени минулого року відсоток українських дітей, що мали високий або підвищений рівень стресу, складав 27%. У жовтні поточного року ця частка становить 37%.
Фахівці визначили, що особливо схильними до стресу виявилися дівчата віком у 10-13 років. Опитування 900 дітей з лонгітюдного дослідження показало, що лише протягом року у 40% дівчат цього віку посилився рівень стресу.
Лонгітюдне дослідження — це метод спостереження, за допомогою якого визначаються причини внутрішніх індивідуальних змін учасників у їхній поведінці, розвитку або здоров'ї. Цей підхід дозволяє вивчати стабільність або нестабільність рис особистості, закономірності вікових змін та поступові трансформації, а також аналізувати вплив раннього досвіду на подальший розвиток.
Було встановлено, що зростання стресу у підлітків переважно супроводжується відчуттям розчарування. Воно виникає у кожної десятої дитини або підлітка.
Натомість діти у яких, починаючи з минулого року, стрес зменшився, частіше відчувають спокій, радість та інтерес. У них менше хвилювання, суму й розчарування.
Але як це пов’язано зі стресом їхніх батьків?
Вказується, що відчуття дітей та батьків збігаються у кожному п’ятому випадку. Найчастіший збіг — хвилювання. Деяка частина дітей “вбирає” у себе відповідне батьківське почуття, внаслідок чого її власний стрес посилюється.
Хвилювання є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.
Як допомогти дитині подолати стрес?
Перш за все — будувати довірливі стосунки із нею та більше спілкуватися. Приблизно 77% дітей, які часто озвучують батькам та близьким свої почуття і переживання, мають гарну стресостійкість і сам рівень стресу у них вдвічі нижчий.
Другим, не менш важливим пунктом є підтримка хобі дитини. Адже ті діти, які займаються улюбленою справою, частіше мають низький або помірний рівень стресу, що становить близько 68%. Серед однолітків, які такої справи не мають, або займаються нею дуже мало таких менше половини.
До того ж, 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками є більш адаптованими до стресу. У них одночасно висока резильєнтність і низький рівень стресу. На батьків це впливає ще дужче: 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі, є добре адаптованими до стресу.
Резильєнтність — це психологічна стійкість або здатність людини успішно адаптуватися до стресу, травматичних подій та складних життєвих обставин.
Також бажано заохочувати дитину до занять спортом та фізичною активністю. Зафіксовано, що більшість дітей, які фізично дуже активні, мають високу адаптованість до стресу - майже 60%. Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%.
Особливо поганим хобі для дитини є постійне перебування у гаджетах. За попередніми дослідженнями, найнижчі рівні резильєнтності, порівняно з однолітками, які займаються іншими хобі, мають саме діти, чиї хобі – це ігри в телефоні та комп’ютері.