На стінах Кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку днями під час реставрації з'явилися фрески з зображеннями місцевих бізнесменів, що викликало здивування в лучан. У Волинській єпархії Православної Церкви України пояснили, що традиція прикрашати інтер'єри храмів портретами найбільших меценатів — ктиторів — походить із часів Візантії. Проте, зважаючи на негативну реакцію громадян, ктиторів Кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку вшановуватимуть в інший спосіб, заявила пресслужба єпархії.
У єпархії пояснили, що ктиторами або титарями, називали церковних старост, що займалися доброустроєм соборів, а також заможних осіб, на чиї кошти будували, реставрували чи оздоблювали храми та монастирі. Їхні портрети за історичною традицією зображують на стінах храму на знак подяки за внесок. Така практика була поширена у Візантії, а також у Болгарії, Сербії та на Русі-Україні. Так, портрети Богдана Хмельницького можна побачити на Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври, а на стіні Успенського собору зображено князів Острозьких та Івана Мазепу, зазначається в дописі.
"Задля того, щоби не викликати сум’яття у світогляді вірян, форму пошанування жертводавців змінено", — заявили у Волинській єпархії ПЦУ, коментуючи суспільний резонанс через портрети підприємців у луцькому храмі.
Про те, що на стінах собору Святої Трійці в Луцьку намалювали фрески з місцевими бізнесменами, повідомив 1 листопада онлайн-журнал misto.media. Повідомлялося, що на портретах впізнали луцьких бізнесменів-будівельників Віктора Чорнуху і Леонтія Іванішина, власника агропідприємства "Вілія" Євгена Дудку та інших підприємців. Також видання зазначало, що на одній із наданих читачами світлині була фреска з зображенням Ігоря Палиці, однак зараз такого портрета в храмі немає.
Іконописець Юрій Гетьманчук розповів журналістам, що деякі фрески через неоднозначну реакцію містян довелося переробити.