У четвер, 9 квітня, в Центральному районному суді Миколаєва розглянули заяву прокурора про відвід судді Володимира Алєйнікова у справі екс-керівниці обласного центру медико-соціальної експертизи Віри Бєлякової.
Про це повідомляє кореспондент “Новин-N”.
На засідання, яке відбулося під головуванням Сергія Медюка, сама обвинувачена та її захисник не з’явилися. Причину відсутності суду не повідомили.
Прокурор Спеціалізованої прокуратури Південного регіону Михайло Лайс зачитав відповідну заяву та додав, що після надходження угоди на розгляд судді Алєйнікову суд фактично перейшов до нього.
Водночас головуючий, за його словами, постановив зачитати обвинувальний акт, який не був оголошений на початку судового процесу. Попри заперечення сторони обвинувачення з пропозицією перейти безпосередньо до розгляду угоди по суті, суддя обмежився лише оголошенням обвинувального акту.
Після цього, як зазначає прокурор, суд без визначення чіткого порядку розгляду перейшов до допиту обвинуваченої, а згодом - до дослідження письмових доказів. При цьому, за словами Лайса, під час засідання суддя заявив, що питання добровільності укладення угоди йому нецікаве.
Тим не менш, за результатами засідання суд виніс ухвалу, яка, на думку Лайса, суперечить попереднім заявам головуючого під час розгляду справи.
“За наслідками судового засідання виніс ухвалу, яку я вважаю також незаконною та необґрунтованою, зокрема про те, що після виходу з нарадчої кімнати йому необхідно пересвідчитися у добровільності, знову ж таки, укладеної угоди, хоча до того сам зазначив що це йому нецікаво”, - розповів прокурор.
Сам Алєйніков надав письмове пояснення, у якому зазначив факт подання вказаної заяви “суспільно-небезпечним такою мірою, що не дозволяє залишити його без відповіді” та абсурдним.
Зокрема, суддя наголосив, що упередженість, про яку заявив прокурор, за тлумаченням Європейського суду передбачає прихильність до однієї зі сторін, а у випадку укладання угоди, коли інтереси обидвох сторін співпадають - це “суперечить здоровому глузду”.
“Особисті цінності, яких дотримується суддя, його/її світогляд чи уявлення про закон не можуть вважатися упередженістю, той факт, що суддя має загальну думку щодо правового чи соціального питання, яке безпосередньо стосується справи, не позбавляє його/її права розглядати справу”, - йдеться у поясненні Алєйнікова.
Окрім цього, Алєйніков акцентував увагу на тому, що заяву викладено на семи аркушах, хоча лише два з них дійсно стосуються обставин даного кримінального провадження.
Він також заявив, що твердження Лайса, нібито суд невідкладно не зупинив проведення процесуальних дій та не перейшов до розгляду угоди, і за власною ініціативою фактично оголосив про початок судового розгляду - не відповідає дійсності.
Окремо у поясненні судді йшлося про те, що сторона обвинувачення не надала суду документи про підстави проведення перевірки, бо, за словами прокурора, йому було вкрай важко перегортати сім томів справи, аби відшукати потрібні папери.
Також Алєйніков вказав, що під час судового розгляду Михайло Лайс не долучив до матеріалів справи оригінал постанови слідчого, замість цього він надав копію, яка, як з’ясувалося під час ухвалення рішення у нарадчій кімнаті, містила лише один з боків аркушів, хоча оригінал був роздрукований на обох.
Суддя наголосив, що саме прокурор відверто відмовляється надавати відомості, здатні підтвердити обставини, що підлягають встановленню під час вирішення питань про затвердження угоди, а отже - саме прокурор у цьому кримінальному провадженні чинить перешкоди об’єктивному розгляду справи.
“Прокурор каже про те, ніби поставлені мною обвинуваченій питання є провокативними, але, по-перше, наведене питання про важливість Прокоф’єва (пацієнт, якому Віра Бєлякова встановила недостовірний статус інваліда 3-ої групи, - ред.) для війська прямо випливає зі статті обвинувачення. Так, відповідно до неї, обвинувачена намагалася не посприяти Прокоф’єву в ухиленні від мобілізації, а саме перешкодити діяльності ЗСУ”, - зазначив суддя.
Таким чином, як пояснив Алєйніков, він хотів визначити важливість її дій та їх здатність соціально перешкодити діяльності Збройних сил.
Суддя наголосив, що прокурор під час засідання мав можливість висловити заперечення проти дій головуючого, але не скористався нею.
“Мав прокурор також можливість поставити більш конкретні запитання й у такий спосіб довести, що обвинувачена вірно розуміє сутність обвинувачення, але таким правом він, знову таки, не скористався. Прокурор, за наявності підстав, був зобов’язаний одразу написати позов і скористатися правом на відвід, але цим правом він також не скористався. Це свідчить, що ці посилання прокурора є надуманими та нічим іншим, ніж спробою перешкодити об’єктивному розгляду справи”, - зазначив він.
Алєйніков підкреслив, що з моменту узгодження угоди, до моменту подачі заяви по відвід пройшло лише 11 днів, а подання вказаної заяви прокурором призвело до збільшення розгляду угоди майже на місяць.
“Вчинені прокурором дії, які за своїм змістом є абсурдними, на моє переконання, не можуть не створити враження боротьби за зручний склад суду, замість не боротьби із несправедливістю. Визначення судді на свою перемогу у такій боротьбі відверто суперечить як вимогам статі 35 КПК України, так і визначеним у статті 2 цього Кодексу завданням кримінального провадження. Таке набуває особливої актуальності з огляду на неабиякий суспільний інтерес до цієї справи, що виявляється у тому, щоб з одному боку не допустити порушення прав осіб з інвалідністю, а з іншого - перешкодити використання інвалідності з метою ухилення від мобілізації”, - наголосив суддя у поясненні.
В результаті засідання суд видалився до нарадчої кімнати для приняття рішення.
Нагадаємо, як раніше повідомляли "Новини-N", в Миколаєві екс-керівниця МСЕК назвала себе в суді "чудною дівчинкою" і визнала провину. Згодом прокуратура заявила про відвід судді на основі його упередженості.