Узбережжя Карибського басейну, Мексиканської затоки та тропічної Атлантики все частіше страждають від нашестя бурих водоростей саргассума. Величезні маси водоростей забивають порти, заважають рибальству та судноплавству, а при розкладі виділяють сірководень, аміак та метан, що загрожує здоров'ю людей та екології.
Про це повідомляє The Independent.
Дослідники вважають, що з 2011 року саргассум перейшов до циклу зростання, що самопідтримується, фактично створивши систему, яка сама забезпечує власний розвиток. У 2025 році біомаса Великого атлантичного поясу саргассума перевищила 37,5 млн. тонн, а літо 2026 року може встановити новий рекорд.
Вчені створили математичну модель, яка успішно відтворила спалахи 2011–2022 років та передбачила масштаби цвітіння у 2023–2024 роках. Це підтверджує гіпотезу про довгостроковий характер явища.
Водночас дослідники пропонують використовувати саргассум як ресурс:
Біопаливо - виробництво біоетанолу, біогазу та водню.
Добриво – поліпшення структури ґрунту та зростання рослин.
Будівельний матеріал - панелі та цегла з додаванням водоростей.
Таким чином, регіони, які найбільше страждають від навали саргассуму, можуть перетворити екологічну проблему на нові економічні можливості.