Задовго до появи сучасних сонцезахисних засобів люди шукали способи захиститись від ультрафіолетового випромінювання.
Про це пише IFLScience.
Протягом більшої частини історії людства шкіра була темною, багатою на меланін, що знижувало ризик опіків і втрати важливих поживних речовин.
Вчені відзначають, що поступове поширення світлої шкіри в Європі почалося лише в епоху заліза, близько 1200 до н. е., коли люди переселялися в регіони з меншою кількістю сонячного світла.
Природні пігменти також відігравали важливу роль. Одним із найвідоміших прикладів є охра - глина з оксидом заліза, яка зменшує вплив ультрафіолету. Археологічні знахідки показують, що ранні Homo sapiens спеціально видобували дрібнозернисту охру, що забезпечувала кращий захист.
«Охра могла запобігти сильним опікам і зневодненню, а також зберегти фолати, важливі для розвитку плоду», — зазначають дослідники.
Використання охри різко зросло близько 40 тисяч років тому, під час ослаблення магнітного поля Землі, коли рівень ультрафіолету збільшився. Деякі вчені вважають, що саме це допомогло Homo sapiens краще адаптуватись у порівнянні з неандертальцями.
Навіть сьогодні деякі африканські громади продовжують наносити охру на шкіру або змішувати її з тваринним жиром для захисту від сонця.
Нагадаємо, чому одні люди засмагають легко, а інші – ні?