1 березня у Центральній міській бібліотеці ім. Кропивницького відбулася презентація нової книги відомого миколаївського письменника, історика та публіциста Юрія Крючкова «Ім’я на борту».
Вихід цієї книги – результат багаторічної архівної роботи та історичних пошуків автора. Юрію Крючкову вдалося зазирнути в дивовижний і водночас загадковий світ назв кораблів. Фактично він дав поштовх до появи та розвитку нової галузі знань – кароніміки, науки, що вивчає назви суден. У книзі «Ім’я на борту» в доступній і захопливій формі розповідається про історію походження назв кораблів російського, радянського та закордонного флотів.
Як розповів комерційний директор видавництва «el TALISMAN» Василь Торубара, уперше книга побачила світ ще 1989 року в московському видавництві «Транспорт». Тоді з неї було вилучено десять розділів, які визнали небажаними, а також майже всі ілюстрації. Проте навіть у такому скороченому вигляді книга викликала значний інтерес у читачів: увесь наклад – 30 тисяч примірників – розійшовся менш ніж за три місяці.
Друге видання – це вже повна версія книги Юрія Крючкова. До неї додано 11 нових розділів (зокрема й тих, що не були опубліковані за радянських часів), а раніше написані тексти доповнено та перероблено. Видання містить 360 ілюстрацій, які надають йому особливого «морського» характеру та наочно демонструють, про які саме кораблі йдеться.
Наклад другого видання вкрай обмежений – лише 100 примірників. У кожному з них є особистий екслібрис Юрія Крючкова, його підпис і порядковий номер. Значна частина накладу вже розійшлася, однак зацікавлені читачі зможуть знайти книгу у великих бібліотеках міста.
- Тут у простій і зрозумілій формі подано своєрідну «драбину» імен – чому бойові кораблі називалися саме так, а технічні чи допоміжні судна – інакше, - зазначила заступниця директора бібліотеки ім. Кропивницького Любов Варюхіна. - Є розповідь і про «опальні» імена, пояснюється, чому деякі кораблі носили жіночі назви.
Хоча присутність жінки на борту традиційно вважалася поганою прикметою, на назви кораблів це правило не поширювалося. Багато суден мали жіночі імена. За словами Любові Варюхіної, кораблям найвищої ієрархії часто надавали імена представниць царської династії. Один із найвідоміших прикладів – лінкор-дредноут російського флоту «Імператриця Марія».
Деякі кораблі в різні часи отримували так звані «опальні» імена, які згодом змінювалися з політичних чи інших причин. До таких належить ескадрений броненосець «Князь Потьомкін Таврійський», збудований у Миколаєві.
- Оскільки корабель брав участь у небажаних на той час політичних подіях, його згодом перейменували на «Пантелеймон», - пояснила Любов Варюхіна. (Варто уточнити: з 12 жовтня 1905 року корабель мав назву «Святий Пантелеймон», з 13 квітня 1917 року частково повернув першу назву – «Потьомкін-Таврійський», а з 11 травня 1917 року став іменуватися «Борець за свободу».)
Журналісти також поцікавилися, чому з першого, радянського видання книги були вилучені окремі розділи. Як пояснила Любов Варюхіна, йшлося про історію перших кораблів часів правління Петра І.
- Флот тоді був ще молодий, не мав гучних перемог, і частина кораблів носила жартівливі назви. Редакторам це здалося несумісним із канонічним образом Петра І в радянській історіографії, тому ці розділи вилучили, - розповіла вона. - Хоча відомо, що Петро І любив розваги та жарти й не вважав за потрібне називати всі кораблі виключно церковними іменами. Лише згодом, коли російський флот здобув серйозні перемоги, назви суден почали відповідати його новому, «гідному» статусу.
На жаль, сам автор не зміг бути присутнім на презентації. Як пояснили організатори, Юрій Семенович почувається добре, однак умови проживання не дозволили йому спуститися з четвертого поверху. Водночас учасники заходу мали змогу переглянути відеопривітання автора, записане напередодні презентації.