Російські окупаційні війська вперше за понад три роки повномасштабної війни застосували для атаки по Харкову дрон-камікадзе "Черніка", про що заявив мер міста Ігор Терехов.
Як зазначає українське видання Defense Express, у цій серії є два варіанти дронів: легкий – "Черніка-1" та важчий – "Черніка-2". І ці дрони в розпорядженні окупантів є доволі давно. Станом на березень 2024 року була інформація про виготовлення понад 7,5 тисячі дронів легшої версії. Місяцем пізніше повідомили і про виготовлення понад 4 тисяч дронів "Черніка-2".
"Дрон-камікадзе "Черника-1" являє собою безпілотник типу "літаюче крило", виготовлений з пінопласту. Він має максимальну дальність ураження до 80 км, крейсерська швидкість 75 км/год, максимальна висота польоту до 1,5 км. Запуск відбувається з катапульти або з рук. Бойова частина масою 0,7 кг, ймовірно, уламково-фугасного типу, здебільшого цей дрон застосовується проти автотранспортної техніки та піхоти", – пояснюють автори матеріалу.
Водночас важча версія цього дрону – "Черніка-2" – більш небезпечна. Там більша бойова частина (маса становить до 3,5 кг). Вона призначена для ураження бліндажів та важкої техніки. При цьому радіус його дії становить до 100 км.
Та деякі російські джерела пишуть і про наявність там функції донаведення на ціль. Фахівці кажуть, що через це під час атаки він може бути не сприйнятливий до дії РЕБ.
"Також "Черніка-2" обладнана функцією автопілоту до визначеного району цілі, завдяки чому оператору не потрібно постійно здійснювати керування, а тільки на кінцевій ділянці польоту. Це у поєднанні з їхньою, ймовірно, низькою вартістю, робить їх масовими та дуже небезпечним. За своєю концепцією їх можна порівняти з іншим російським дроном "Молнія", який також у своїй конструкції використовує прості матеріали", – додають у Defense Express.
Зазначається, що на фронті ці дрони використовують більше року. Ефективним засобом у боротьбі з ними показали себе українські зенітні FPV-дрони
"Проте попри функцію до наведення та автоматичний політ до району цілі, без зв’язку вони також не здатні виконувати завдання, тому РЕБ також залишається досить ефективним засобом", – резюмує видання.