Журналісти-розслідувачі оприлюднили нові факти жорстокого поводження, каліцтв та вбивств військовослужбовців у тилу скандального штурмового полку «Скеля». Командири підрозділу влаштовують справжнє полювання на бійців, які намагаються піти до СЗЧ через знущання та ненадання медичної допомоги.
Про це пише «Слідство.Інфо».
Застрелено у центрі села: вбивство Олександра Завалова
Олександра Завалова, мобілізованого до полку «Скеля», застрелив товариш по службі Максим Черевань. Це сталося після обіду в центрі села Олександрівка на Кіровоградщині.
Останній тиждень життя Олександр провів на полігоні полку на Кіровоградщині. Чоловіка, який мав наркотичну залежність і перебував у вкрай тяжкому психологічному стані, привезли до ЦНАПу для відновлення документів під озброєним конвоєм.
«Він мені говорив: „Мамо, я в пеклі, моліться за мене“», — розповідає мати загиблого.
Спочатку в поліції писали про конфлікт між двома військовими. За офіційною версією командування Олександр спробував утекти через вікно туалету. Наздоганяти його не стали — боєць «Скелі» Максим Черевань, який супроводжував його, просто випустив у бік утікача чотири кулі з гвинтівки. Одна з них перебила тазову артерію. Завалов сплив кров'ю за лічені хвилини, допомогу йому не надавали. Матері бійця у ТЦК згодом цинічно заявили, що син помер «від вогнепального поранення, але його не вбили». Стрільця затримала поліція.
«Ну гаразд, припустимо, він тікав. Хоча це зі слів командира, я навіть не знаю, чи це правда. Але якщо тікав, посадіть його, навіщо ви його застрелили?», — каже вона.
Втеча мінними полями та куля в нозі: історія Аркадія Кукшина
36-річного Аркадія Кукшина мобілізували до «Скелі» з численними порушеннями, незважаючи на зняття з обліку та наявність броні.
Його затримали військові ТЦК у Харкові. Аркадій чинив опір, під час бійки йому вибили зуб і залили очі сльозогінним газом. Чоловіка відправили до 425-го ОШП «Скеля».
На полігоні на Сумщині новобранців утримували під озброєним конвоєм. Через дрібні провини бійцям у повному екіпіруванні забороняли пити воду по півтори доби, змушуючи втамовувати спрагу з лісових калюж.
«Ти стікаєш потом, дуже хочеться пити. Ми знайшли в лісі якусь калюжу і намагалися напитися з неї», — згадує чоловік.
Не витримавши знущань, Аркадій наважився на втечу прямо із замінованої розтяжками території навколо полігону. Патруль «Скелі» наздогнав його та відкрив вогонь на ураження. Чоловік отримав два кульові поранення, але дивом зміг утекти лісами та болотами.
«Виходжу мінами, біг лісом, приблизно о 7 ранку виходжу в село, натикаюся на патруль „Скелі“, вони починають по мені стріляти. Мене двічі поранили. Я біг полями, лісами, болотами, дивом від них утік. Вони готові були мене застрелити, щоб я не втік із БЗІН», — розповідає Аркадій журналістам.
Кулю з ноги йому згодом діставали підпільно, адже офіційне звернення до лікарні загрожувало поверненням до рук катів. Чоловік переховувався на квартирах у знайомих, адже до нього приходили додому з обшуками.
Зрештою, рятуючи життя, Аркадій був змушений незаконно перетнути кордон.
Колишній інструктор полку Юрій (ім'я змінено) розповів, що знущання на полігонах «Скелі» у Харківській області тривають роками. За його словами, брат командира полігону вибив око мобілізованому ударом приклада по обличчю, оформивши це згодом як «мінно-вибухову травму».
Юрій розповідає, що в «Скелі» били не лише чоловіків, а й жінок із числа засуджених, які приєдналися до Сил оборони з в'язниць.
Самому Юрієві за вигадану провину той самий родич керівника полігону розбив зуби та пробив голову залізною трубою від гранатомета. Коли постраждалий спробував перевестися через ВСП та батальйон резерву, представники «Скелі» вистежили його під час відпустки у Дніпрі та жорстоко побили вдруге просто посеред вулиці.
Незважаючи на численні заяви Юрія до поліції та ДБР, кримінальне провадження щодо його побиття так і не було відкрито. Водночас командира полігону «Скелі» Євгена Гаркушу («Жеку») затримали лише у липні 2026 року — і це за зовсім інший епізод з побиттям військового капелана.
Юрій після другого побиття змінив місце проживання, телефонні номери й вирішив не повертатися до армії, допоки «Скеля» не віддасть йому військово-облікові документи, які так і не повернула, незважаючи на його службу в резервному батальйоні.
Журналісти направили офіційний запит командуванню полку «Скеля» з вимогою прокоментувати ці шокуючі інциденти, проте відповіді на момент публікації не отримали.
«У „Скелі“ всіх, хто від них тікає, називають наркоманами. Коли я був у „Скелі“, я бачив лише одного наркомана. Я хочу сказати, що сам я не наркоман, я ніколи в житті не вживав наркотиків і ставлюся до них негативно. Я також хочу служити далі в армії, але не з такими виродками», — робить висновок Юрій.
Раніше видання «Бабель» опублікувало сенсаційний матеріал про факти жорстокого поводження з військовослужбовцями та катування у штурмовому полку «Скеля». Серед померлих – мешканець Миколаївської області.