Протікаючими стелями та стінами житлових будинків у Миколаєві, які вкриваються пліснявою через постійну вологість, уже нікого не здивуєш. Комунальні служби пояснюють це зношеними комунікаціями та відсутністю коштів на ремонт. Однак те, що відбувається на верхніх поверхах дев’ятиповерхового будинку за адресою: вул. Потьомкінська, 143-А, може шокувати будь-кого. У цьому на власні очі переконалися кореспонденти «Новин-N», які прибули на місце після скарг мешканців.
Перше, що впадає в око, коли на дев’ятому поверсі відчиняються двері ліфта, – величезні калюжі води, які за розмірами та глибиною не поступаються багатьом калюжам на вулицях. Однак це «озеро» утворилося не через те, що хтось розлив воду – вона натекла просто зі стелі.
Найбільше на поверсі постраждала квартира №49, розташована в блоці ліворуч від ліфта. Під час першого огляду стін стає зрозуміло, що їх заливало водою неодноразово – про це свідчать темні розводи по всій поверхні. Після чергового потопу мешканцям не залишилося нічого іншого, як робити ремонт. Але скільки протримаються нові шпалери та підлогове покриття – сказати ніхто не може, адже подібні «повені» тут трапляються після кожного дощу, навіть найменшого.
Від затоплень страждають не лише квартири, а й під’їзд, ліфт, сходові клітки та тамбури. Зокрема, мешканці повідомляють, що регулярно затоплює ліфт і шахту під ним. Ліфт працює, люди ним користуються, однак під час дощу в кабіні чути, як дзюрчить і капає вода. По краях кабіни – металева окантовка, панель із кнопками також металева. Вода і метал, як відомо, добре проводять електрику. Відповідно, навіть звичайне натискання кнопки поверху в такому ліфті може коштувати людині життя.
Мешканці писали листи до департаменту ЖКГ, зверталися до депутата Ігоря Копійки, який обирався по їхньому округу, і неодноразово викликали представників ЖЕКу. Однак усе, що вони чують від офіційних структур, – це ввічлива відмова. Зверталися також до директора департаменту житлово-комунального господарства Андрія Палька, але той лише розводить руками. Потрібен капітальний ремонт даху, а провести його можна не раніше наступного року, коли в бюджеті передбачать відповідні кошти. Мешканців це мало заспокоює – вони з жахом думають про те, що їх чекає з настанням холодів.
Це «лихо» почалося приблизно пів року тому, коли на дахах почав танути сніг. Тоді у мешканців верхніх поверхів по стінах потекла вода – її було настільки багато, що від стін почали відставати шпалери, а під плафонами настінних ламп раз у раз чути тріск і з’являються іскри.
На дев’ятому поверсі у трьох сім’ях ростуть маленькі діти, ще одна родина чекає на поповнення. Діти постійно хворіють. Лікар, якого викликали батьки після того, як їхня дитина знову почала кашляти і задихатися, був шокований побаченим. Батькам, які вже відчайдушно борються з потоками води на стінах і постійною сирістю в квартирах, він показав на плісняву в кутах – пряме джерело туберкульозу. І якщо з цими потопами нічого не зробити, то звичайними застудами, грипом і ГРВІ справа не обмежиться.
- У моїй квартирі сьогодні було коротке замикання, - розповіла мешканка квартири №51 Олександра Марієн, медсестра дитячого садка. - Лічильник загорівся, світло вибило. Усе гуділо, горіло. Я викликала аварійну бригаду з обленерго, вони сказали: «Ми вам дуже співчуваємо». Написали на папірці, що наш дах у аварійному стані і ремонтувати проводку немає сенсу, поки не відремонтують дах. Бо всі дроти мокрі, лічильник мокрий. Сказали світло не вмикати, бо може бути і пожежа, і замикання, і що завгодно. І цієї ночі в мене в квартирі всюди капало. Я бігала з мисками, бо по стелі текла вода. Усе у воді, і в сусідніх квартирах також. На поверсі живуть шість сімей, і всі просто гинуть у таких умовах…
Ми також побували на горищі – у так званому підпокрівельному просторі, звідки на голови мешканців у прямому сенсі ллється вода. Побачене більше нагадує давно занедбане будівництво, аніж горище багатоповерхового житлового будинку. Складається враження, що сюди десятки років не ступала нога працівника ЖЕКу. Усюди – гори пластикових пляшок, наче на смітнику, шматки старого одягу, пташині скелети та інші речі, серед яких, судячи з усього, могли мешкати безхатченки.
Саме через це місце проходить дощова вода, перш ніж потекти по стінах квартир, де живуть родини з дітьми. Таким чином, окрім сирих стін і плісняви на шпалерах, мешканці фактично вдихають ще й «екстракт» із усього того, що роками накопичувалося над їхніми стелями.
Тим часом під час розподілу «зайвих» 300 мільйонів гривень, які утворилися у міському бюджеті, статей на ремонт дахів житлових будинків ми не знайшли, а на капітальний ремонт житлового фонду виділено «аж» 26 мільйонів. Очевидно, у керівництва міста є значно важливіші завдання, на які варто витрачати гроші, ніж ремонт таких критично аварійних дахів.