Команда лікарів ОХМАТДИТу виконала складне реконструктивно-пластичне втручання 12-річному хлопчику, у якого через вроджену ваду та невдалі попередні операції в інших клініках сформувалася глибока прихованість статевого члена.
Про це повідомляється на сторінці медичного закладу у «Фейсбуці» .
Сечовипускання хлопчик міг здійснювати тільки сидячи, а з початком статевого дозрівання у нього з'явилися сильні болі в геніталіях.
Пацієнт – 12-річний хлопчик Тарас народився з патологією і раніше вже переніс три оперативні втручання: дві операції за кордоном та одну – в Україні.
Незважаючи на це, проблема не тільки не була вирішена, а й ускладнилася. Після попередніх пластик у дитини сформувалася глибока прихованість статевого члена. Іншими словами – статевий член повністю зник із поверхні тіла дитини. Зовні залишався лише невеликий отвір, а сам орган був залучений у глибокі тканини. Дитина не могла здійснити фізіологічне сечовипускання, що призвело також до серйозного психологічного розладу.
«З початком статевого дозрівання у дитини виникали надзвичайно болючі та патологічні ерекції, що супроводжувалися грубим порушенням сечовипускання. Це був дуже важкий фізичний та психологічний стан для хлопчика», – пояснює лікар-уролог Богдан Гіжа .
Команда урологів ухвалила рішення про поетапну складну реконструкцію. Через те, що місцеві тканини вже були використані під час попередніх операцій, фахівці-урологи застосували нестандартне для дитячої урології рішення – аутотрансплантацію слизової оболонки внутрішньої поверхні щік дитини. Через великий дефект — слизової однієї щоки не вистачило. Тому клаптики були взяті з обох щік, пошиті в єдину трубку та використані для створення нової уретри.
«Слизова щоки найбільш подібна за структурою слизової оболонки уретри і має високу здатність до регенерації. Це була складна та нетипова для дитячої практики операція, але іншого виходу у цій ситуації не було», – зазначає уролог Андрій Поцюрко .
Операція тривала близько 6-ти годин і потребувала злагодженої роботи мультидисциплінарної команди. Незважаючи на високі ризики інфекційних ускладнень, післяопераційний період пройшов успішно: рани загоїлися первинним натягом, прохідність нової уретри підтверджена ендоскопічно.
Зараз хлопчик проходить етап відновлення, мати ретельно доглядає трансплантат. Через 6–8 місяців заплановано другий етап – поєднання нової уретри з материнською, що дозволить повністю відновити нормальне сечовипускання.
«По завершенні корекції дитина зможе жити повноцінним життям. Він буде здоровим хлопцем – і фізіологічно, і з перспективою створення сім'ї», - підкреслює лікар.
Нагадаємо, немовля померло від опіків, отриманих під час операції: медсестру судитимуть.