Колись спостереження за птахами вважалося заняттям пенсіонерів, але сьогодні бердвотчінг переживає справжній бум. Дедалі більше туристів вибирають подорожі, де можна поєднати комфортний відпочинок з можливістю побачити рідкісних пернатих у їхньому природному середовищі.
Condé Nast Traveler зазначає, що багато готелів та еко-лоджів розташовані прямо серед місць проживання птахів, тому спостерігати за ними можна навіть не виходячи за межі території.
Найкращі напрямки для бердвотчингу:
Шрі-Ланка — національні парки Вілпатту, Сінхараджа та Яла, де мешкають 34 ендемічні види, включаючи червонолобу малкоху та шріланкійську блакитну сороку.
Малайзія — острів Лангкаві, один із головних міграційних шляхів Східної Азії, понад 260 видів птахів.
Кенія - заповідники Масаї-Мара і район гори Кенія, понад 1000 видів, включаючи національну птицю - лиловогруду сизоворонку.
Індія - парк Бандхавгарх, понад 250 видів, включаючи чотири види грифів.
Мадагаскар - заповідник Анджаджаві, рідкісні ендеміки, наприклад чубата кука.
Шотландія - нагір'я Спін-Брідж, беркути, скопи та снігові гуси.
Коста-Ріка — ліс Монтеверде, блискучий кетцаль і сотні видів колібрі.
В'єтнам - провінція Тхіатх'єн-Хюе, понад 900 видів птахів, 18 ендемічних.
Маврикій - парк Бра-д'О, маврикійська мухолівка та боривітра.
Філіппіни – острів Палаван, близько 260 ендемічних видів.
Еквадор — регіон Чоко-Андін та Галапагоси, синоногі олуші, тукани та понад 400 видів птахів.
Бердвотчінг все частіше стає самостійною причиною для подорожей: поєднання унікальної природи, комфорту та можливості побачити рідкісних птахів приваблює як досвідчених орнітологів, так і звичайних туристів.
Нагадаємо, 9 країн куди найчастіше їдуть жінки у пошуках гарячого та палкого кохання.