У соцмережах активно обговорюють бункер, який збудував для себе мешканець Київщини. Укриття — власним коштом і поряд зі своїм будинком чоловік звів для захисту сім'ї, під час повітряних тривог пускає туди і сусідів, йдеться у ТСН .
На одній із вулиць у селищі Крюківщина на Київщині місцеві жителі мають власний бомбосховищ. Бункер від російських ракет біля будинку збудував Кирило Барашков. "Дружина не дозволила псувати газон, тому ось побудували навпроти будинку", - розповідає Кирило.
На дверях укриття є кодовий замок. Ховається тут під час ракетних атак сам із дружиною та трьома дітьми, і сусідів пускає. Вхід нагадує звичайний сільський льох: металеві двері, сходи з поручнем та освітленням. Знизу - невелика кімната близько 14 квадратних метрів, так що може поміститися до 15 осіб.
За мірками деяких столичних бомбосховищ тут усе скромно: дерев'яна вагонка на стінах, кілька розеток, акумулятор, кілька диванів та камін.
Будувати бомбосховища Кирило вирішив минулого року, коли Росія завдала перших масованих ударів, а готової схованки поряд з будинком не було. “Зрозуміло, що це надовго історія. Мінімум – півроку, рік. Сидіти під вибухами взагалі був варіант. Ну, ідея, власне, була моя, а розробив мій товариш”, – розповідає Кирило.
Товариш Кирила, Любомир, який розуміється на будівництві, каже: проект підглянули в Мережі, вирили яму, встановили арматуру і почали заливати бетон. У конструкції метр бетону зверху, стіни – наполовину тонші, і разом із підлогою – вони єдина конструкція. А це запорука, що у разі прильоту – цегла чи бетонні панелі не розсуватимуться разом із землею і не привалять. "Це як капсула бетонна. Ми розрахували все тут за стандартами. Повністю технічний план не просто так взяли та залили. Це розрахунки. Вона витримує усі уламки ракет”, – переконує Любомир.
На будівництво пішло 2 місяці та близько 18 тисяч доларів. Кирило вважав, що дорого, але коли дізнався, скільки і на що витрачали гроші в Києві, заспокоївся — його бомбосховищ одно одній «електросковорідці». “Сковорідки немає, барабанів немає, ну, і знову ж таки – овочів тут немає, ніж порізати. Ну що ж, що вже є. Головне, тут має бути безпечно та тихо», – каже чоловік.
Це укриття Кирило збудував власним коштом, але, каже — можна й інакше. Хтось каже, що це багато. Але дивіться: це можна скинутися, можна зробити менше, воно може бути дешевшим, бо тут ніби все по максимуму”, — переконує він.
Подібні міні-сховища в Україні поки що дивина, а от, наприклад, в Ізраїлі – звичне явище. Вони і захист від ракет та уламків та загальний суспільний простір одночасно. Після війни Кирило планує тут відсвяткувати перемогу із сусідами. Далі – тут може з'явитись зона з настільними іграми або міні-бібліотека.