Щороку значних збитків сільськогосподарським угіддям завдають мишоподібні гризуни. Вони знищують посіви, пошкоджують зерно у сховищах та сприяють поширенню захворювань серед людей та тварин.
Як повідомляє Держпродспоживслужба, у природно-кліматичних умовах Миколаївської області найбільш поширені та шкідливі представники сімейства хом'якових: полівка звичайна (сіра) та полівка гуртова, а також миша польова, миша домашня, миша курганчикова.
За наявності достатньої кількості корму полівки, що мешкають на посівах сільськогосподарських культур, успішно розмножуються взимку.
До зниження чисельності гризунів призводять такі природні фактори, як брак кормів, холодна і волога погода, ранні морози до випадання снігу, утворення льодової кірки в полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу та заливкою нір та посушливі весна та літо. З настанням холодного періоду частина мишоподібних гризунів шукає теплі та затишні місця зимівлі, облюбуючи житлові будинки, будівлі сільськогосподарського призначення, овочесховища.
Для захисту посівів особливе значення слід надавати запобіжним заходам, з яких найважливішими є агротехнічні – своєчасне збирання без втрат урожаю, дотримання сівозміни, боротьба з бур'янами, своєчасна та якісна оранка, знищення гризунів у місцях резервації.
Винищувальні заходи проводять з урахуванням економічного порога шкідливості (ЕПШ) – це показник кількості гризунів на одиницю площі, що спричиняє збитки, що перевищує витрати на боротьбу з ними. Для мишоподібних гризунів у польових умовах ЕПШ зазвичай становить: 1-3 колонії на гектар для зернових культур та 3-5 колоній на гектар для багаторічних трав.
Запобіжні заходи захисту включають застосування родентицидів або біологічних препаратів. Їх використовують як приманки, які виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів.
У сільському господарстві та побуті використовують біологічні препарати та родентициди лише ті, що включені до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Оскільки отруєні приманки для боротьби з гризунами шкідливі для людей і тварин, їх застосування вимагає суворого дотримання заходів безпеки, норм витрати препарату, а обсяги, терміни та кратність обробки яких повинні суворо відповідати регламентам їх застосування.