23 лютого, відоме як День захисника Вітчизни, вже кілька років не відзначається на офіційному рівні. Втім, люди, які служили в лавах Радянської армії, залишилися. Вони й надалі вшановують цю дату, вітають одне одного та покладають квіти. Щоправда, роблять це не централізовано, як раніше, а невеликими групами.
Одна з таких груп, чисельністю близько тридцяти осіб, зібралася біля стели воїнам-визволителям на перетині проспекту Центрального (Леніна) та вулиці Декабристів. Учасники прийшли без символіки, але з незмінним атрибутом подібних заходів – квітами.
- Попри весь той галас, який нині ведеться про наше радянське минуле – що радянський солдат нічого не вартий, що сьогодні американець важить більше, – ми, радянські люди, пам’ятаємо, хто здобув нашу свободу, хто очистив землю від фашистської чуми, хто визволив Європу. І сьогодні ми прийшли віддати шану тим, хто загинув за нашу світлу Батьківщину, дав нам можливість спокійно жити, навчатися, працювати на благо своєї країни, - наголосила у своєму виступі перед присутніми депутатка міськради кількох попередніх скликань, комуністка Олена Свинарчук.
Поклавши гвоздики до стели, учасники вирушили до меморіалу на честь легендарного десанту під командуванням Ольшанського та до Вічного вогню. Там вони ще раз привітали одне одного і також поклали квіти.